Землетруси у Венесуелі: кількість загиблих перевищила 4 000, тисячі людей досі шукають

Джерело: The Guardian

У Венесуелі внаслідок двох землетрусів, які відбулись 24 червня, загинуло понад 4 000 людей. Водночас розбір завалів ще триває.

Голова парламенту Венесуели Хорхе Родрігес повідомив, що щонайменше 4118 людей загинули та 16 740 зазнали поранень внаслідок землетрусів.

Тисячі інших вважаються зниклими безвісти. Цієї цифри влада не називає, однак наприкінці червня в ООН оцінювали, що безвісти зникли 50 000 людей. Скільки з них вже знайшли і в якому вони стані – наразі незрозуміло.

Землетрус магнітудою 7,5 балів – найсильніший у Венесуелі за понад століття – стався через 39 секунд після поштовху магнітудою 7,2 бала, зрівнявши із землею цілі багатоповерхові будинки.

Хоча рятувальні команди припинили пошуки тих, хто вижив, члени сімей продовжують шукати своїх близьких у руїнах, сподіваючись гідно поховати їх.

У п’ятницю, 10 липня, землетрус магнітудою 3,0 бала в центрі Каракаса викликав миттєву паніку та евакуацію будівель.

Управління ООН зі зменшення ризику стихійних лих оцінило прямі фізичні збитки житлу та інфраструктурі приблизно в 37 мільярдів доларів.

Тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес закликала розморозити венесуельські активи за кордоном, щоб використати їх для відновлення.

1 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна повідомив, що країна заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію. 

Танення льодовиків може підвищувати ризик поширення хвороб між медоносними та дикими бджолами. До такого висновку дійшли дослідники з Лозаннського та Міланського університетів, а також італійської наукової організації Crea.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав європейські країни відмовитися від терміна “гібридні атаки” щодо дій Росії та прямо називати їх диверсіями й терористичними атаками.

Україна вперше застосувала на фронті тактичну балістичну ракету FP-7. Про її перше бойове використання повідомив президент України Володимир Зеленський.

Українець у четвертому поколінні вирушив на орбіту. Канадський астронавт Джошуа Кутрик сьогодні стартував до МКС — із собою він узяв кишеньковий годинник, який понад сто років тому його прадід привіз із Західної України.