«Злюся не лише на росіян — вважаю відповідальною владу»: репортаж WP з Сум

Джерело: The Washington Post

Недільного ранку, 13 квітня, коли мешканці Сум святкували Вербну неділю, дві російські балістичні ракети вдарили по центру міста. Внаслідок атаки загинули 35 осіб (36 ред.), понад 100 — поранено. Майже всі загиблі та постраждалі були цивільними. За даними місцевої влади, це був один з наймасовіших інцидентів із жертвами серед цивільного населення в Україні цього року.

У цей час в одному з підвальних приміщень університету неподалік проходила церемонія вручення нагород українським військовим. Зокрема армійці зі 117-ї бригади перебували в укритті та чекали сигналу про відбій тривоги. Один з військовослужбовців, Олександр, розповів, що його дружина з дітьми саме проходила вулицею над підвалом і його шестирічна падчерка зазнала тяжкого поранення. Її мати намагалася зупинити кровотечу, поки дівчинку везли до лікарні.

Багато жителів Сум, зокрема й самі військові, висловили обурення тим, що такий захід відбувався у місті, котре систематично потерпає від атак і розташоване лише за 30 кілометрів від російського кордону. Олександр зазначив, що церемонія була “непотрібною та безвідповідальною”. Він також припустив, що її могли відстежити через перехоплення або отримати інформацію від колаборантів.

Мені не потрібні ці медалі. Я хочу ліквідувати усіх російських солдатів і повернутись до цивільного життя, — наголосив військовий, перебуваючи в лікарні, де лікується його поранена падчерка Еліна.

Попри те, що українська влада офіційно не підтверджує проведення церемонії, голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх визнав, що був присутній на заході. Він заперечив свою участь в організації. У вівторок Артюха звільнили з посади.

Серед постраждалих — діти, люди похилого віку, родини, які йшли до церкви або просто прогулювалися містом. Дехто з постраждалих ще досі перебуває у критичному стані.

Тринадцятирічний Кирило Іляшенко врятував свою маму та інших пасажирів з охопленого полум’ям автобуса. Він вибрався крізь розбите вікно і відкрив двері ззовні голими руками, зазнавши складних ушкоджень. Інші діти, Іван і Михайло, також постраждали — обидва були поранені уламками, один у ногу, інший у живіт. Їхні батьки, як і решта, у паніці шукали дітей серед руїн.

На лікарняному ліжку в іншому кінці міста лежить Наталія Нартаєва, у котрої травматична ампутація лівої руки. Одначе, вона відмовляється залишати місто.

У сусідній з нею палаті перебуває 62-річна Людмила, котра втратила чоловіка під час ракетного удару. Він загинув в автобусі.

Мати пораненого Михайла, Алла Зубакієва, наголосила, що відчуває страх за свого сина та його друга, однак, додала, що також розлючена на Артюха та інших посадовців за планування церемонії нагородження медалями в місті.

Сьогодні я дізналася, що його звільнили, і слава Богу, — сказала вона. — Я не тільки зла на росіян — а також вважаю відповідальною владу.

У середу в Сумах поховали родину Мартиненків — батьків та 11-річного сина, які загинули на шляху до церкви. Поки люди прощалися з ними, над селом з’явилася подвійна веселка. Але її перервав новий сигнал повітряної тривоги — знову повідомляли про ракетну загрозу.

Мер Конотопа Артем Семеніхін заявив, що у той день голова ОВА Володимир Артюх організував у Сумах нагородження військових. Про це ж говорила народна депутатка Мар’яна Безугла, їй за це згодом подякувала російська пропагандистка Маргарита Симоньян.

У коментарі “Суспільному” голова ОВА фактично визнав, що в день російської атаки по Сумах у місті було нагородження військових, але сказав, що не ініціював заходу, його туди запросили.

• влада,
• нагордження,
• наслідки,
• обстріл,
• Суми