ЗМІ: Ймовірна донька Путіна навчалася в Парижі

Джерело: Radio France

Французьке видання Radio France провело розслідування та підтвердило, що 21-річна Єлизавета Кривоногих, котра у соцмережах використовує ім’я Луїза Розова, у 2020–2024 роках навчалася в школі мистецтв ICART у Парижі.

Студенти підтвердили, що бачили її в навчальному закладі та описали як “стриману”. І зазначили, що Кривоногих не мала охорони, ніколи не обговорювала політику та, тим більше особу свого батька.

Джерело, наближене до ICART, повідомило, що в липні 2024 року вона отримала диплом, а після цього її більше не бачили у школі. Radio France нагадує, що вперше про її навчання в Парижі повідомили українські ЗМІ у листопаді 2024 року, зауваживши, що там вона використовувала ім’я Єлизавета Руднова.

Про Єлизавету Кривоногих як можливу доньку Путіна вперше написало видання Проект у 2020 році. Тоді стало відомо, що її мати Світлана, яка раніше жила в комунальній квартирі в Санкт-Петербурзі, після народження доньки у 2003 році отримала частку в банку Росія, придбала елітну нерухомість у Москві, стала власницею гірськолижного курорту в Ленінградській області РФ та театру Ленинград центр. Її статки оцінювалися у 7,7 млрд рублів. Кремль заперечував будь-який зв’язок Путіна з родиною Кривоногих.

Підпорядковані безпосередньо главі РФ літаки та державні ресурси використовувалися для насильницького переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій до Росії, де їх передавали російським сім’ям, мовиться у дослідженні Школи громадського здоров’я Єльського університету, проведеному за підтримки Держдепартаменту США.
Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.