ЗМІ розкрили, як шпигунка-медійниця Інна Кардаш отримала доступ до української влади
Видання Теxty.org.ua проаналізувало історію Інни Кардаш – шпигунки, яка тривалий час працювала в Україні журналісткою та мала доступ до високопосадовців.
27 січня українські спецслужби затримали її у Києві. СБУ називало Кардаш агенткою білоруського КДБ, яка намагалася “інтегруватися” до Головного управління розвідки Міноборони України. Однак, Теxty.org.ua вказує, що з великою імовірністю здобута Кардаш інформація не осідала в білоруських спецслужбах, а йшла прямо в Москву.
Як згадали в медіа, Інна Кардаш довгий час працювала в Мінську кореспонденткою пропагандистського проросійського телеканалу “112”. Більшість її репортажів були “позитивними замальовками” про життя в Білорусі, а після початку протестів 2020 року, акценти в репортажах стали “м’яко кажучи, розмиті”.
Тоді ж Кардаш стала працювати як “експертка”. Говорячи про протести в Мінську, вона повторювала російські наративи: применшувала масштаби протестів; говорила про “геополітичний розкол” в Україні; казала, що протести тривають, бо протестувальники “залишаються безкарними”.
Згодом Інна Кардаш переїхала в Україну почала працювати в “Інтерфакс-Україна”, яким керував покійний нині Олександр Мартиненко. Той, як підкреслюють журналісти, вмів ефективно вибудовувати стосунки з владою й отримувати ексклюзивну інформацію та доступ своєї агенції до впливових осіб.
Щодо політичних поглядів Мартиненка, Теxty.org.ua згадали, як він “не вважав це небезпекою” проросійські канали в Україні.
Мартиненко і Кардаш разом працювали над інтерв’ю з високопосадовцями, насамперед з Офісу президента. Зокрема, тільки з ексочільником ОП Андрієм Єрмаком Кардаш зробила 4 повноцінних інтерв’ю з 2021 по 2024 роки.
У виданні припускають, що популярність дуету Мартиненко – Кардаш серед владної верхівки виникла через те, що вони пропонували чиновникам зручний режим “теплої ванни” під час інтерв’ю.
“Бо, як сказав прессекретар Володимира Зеленського знову ж таки в інтерв’ю Мартиненку – Кардаш про українські ЗМІ, “з нашими медіа завжди цікавіше”. Але й напряжніше. А із симпатичною Кардаш приємно. Щоб створити таке враження, вона вже мала відповідний досвід, який набула під час роботи на пропагандистському телеканалі, й, певно, відповідне навчання у філії ФСБ – білоруському КДБ. Але її теплота виявилася отрутою. Хоча звинувачувати українські можновладці можуть лише себе“, – підсумовують Теxty.org.ua.
- У Великій Британії ексдепутата Європарламенту засудили до 10,5 років тюремного ув’язнення за те, що він брав хабарі за проросійські інтерв’ю та виступи.
- Колишня ведуча телеканалів 112 Україна та NewsOne Юлія Колтак працює речницею Київської обласної прокуратури з 17 вересня 2025 року, втім, попри її роботу на пропагандистські медіа, її не звільнятимуть.
- 4 листопада в Естонії Департамент поліції безпеки затримав проросійського пропагандиста Олега Бесєдіна. Його підозрюють у ненасильницькій дільності проти Естонії та у порушенні міжнародних санкцій.
Міжнародна морська організація заявила, що очікує деталей після заяви Дональда Трампа про відновлення морської блокади Ірану та 20% компенсацію з вантажів, які проходять через Ормузьку протоку. В агенції ООН наголосили, що не підтримують збори за транзит міжнародними протоками.
Губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив Дарлін Грем Нордон тимчасовою сенаторкою після смерті її брата Ліндсі Грема. Раніше таке рішення публічно підтримав Дональд Трамп.
Американський сейсмолог китайського походження Юлін Чен майже два роки перебуває під вартою в Китаї та очікує суду за звинуваченням у шпигунстві. Він досліджував способи виявлення ядерних випробувань КНДР, а США визнали його “неправомірно затриманим”.
Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний санкційний пакет проти Росії, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Законопроєкт має надати президенту можливість запроваджувати високі мита проти країн, що купують російські нафту, газ та уран.
Група сенаторів-демократів на чолі з Кірстен Джиллібранд закликала адміністрацію Дональда Трампа протягом тижня оприлюднити результати розслідування удару по школі для дівчат у Мінабі. За даними іранської сторони, під час атаки 28 лютого загинули понад 175 дітей і вчителів.