ЗСУ отримали новий імпульс контрнаступу після надання США касетних боєприпасів — WSJ

Джерело: The Wall Street Journal

Контрнаступ Сил оборони отримав новий імпульс у місії повернення власних теренів від російської окупації. Основними перепонами на шляху деокупації залишаються щільні мінні поля та переважаюча авіація РФ.

Збройні сили України нині можуть використовувати касетні снаряди, які випускають десятки дрібних бомб і можуть завдати шкоди на більшій території, ніж звичайні артилерійські снаряди. Своєю чергою це уражає скупчення російської піхоти, групи транспортних засобів та інші цілі, що розчищає шлях для наступальних операцій.

Мінні поля та російська авіація перешкоджали використанню танків і бронетехніки, наданих Заходом, для досягнення і прориву позицій російських військ, що зміцнилися. У деяких місцях завдяки касетним боєприпасам вдалося просунутися, поєднуючи їх зі зміною тактики.

“Касетні бомби хороші. Вони ефективні, – сказав командир розвідувальної роти капітан Анатолій Харченко. “Але росіяни глибоко закопалися і швидко навчаються”.

За його словами, траншеї можуть бути глибиною понад 2 метри. Росіяни теж пристосовуються до уникнення великих втрат, розосереджуючи свої війська.

Поки ЗСУ не дісталася найпотужніших російських оборонних споруд, низки траншей, танкових пасток та інших загороджень. Ймовірно, для прориву цих рубежів Україна потребуватиме Leopard-2 та іншої західної бронетехніки, щоб прорвати ці рубежі.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.