ЗСУ отримали новий імпульс контрнаступу після надання США касетних боєприпасів — WSJ
Джерело: The Wall Street Journal
Контрнаступ Сил оборони отримав новий імпульс у місії повернення власних теренів від російської окупації. Основними перепонами на шляху деокупації залишаються щільні мінні поля та переважаюча авіація РФ.
Збройні сили України нині можуть використовувати касетні снаряди, які випускають десятки дрібних бомб і можуть завдати шкоди на більшій території, ніж звичайні артилерійські снаряди. Своєю чергою це уражає скупчення російської піхоти, групи транспортних засобів та інші цілі, що розчищає шлях для наступальних операцій.
Мінні поля та російська авіація перешкоджали використанню танків і бронетехніки, наданих Заходом, для досягнення і прориву позицій російських військ, що зміцнилися. У деяких місцях завдяки касетним боєприпасам вдалося просунутися, поєднуючи їх зі зміною тактики.
“Касетні бомби хороші. Вони ефективні, – сказав командир розвідувальної роти капітан Анатолій Харченко. “Але росіяни глибоко закопалися і швидко навчаються”.
За його словами, траншеї можуть бути глибиною понад 2 метри. Росіяни теж пристосовуються до уникнення великих втрат, розосереджуючи свої війська.
Поки ЗСУ не дісталася найпотужніших російських оборонних споруд, низки траншей, танкових пасток та інших загороджень. Ймовірно, для прориву цих рубежів Україна потребуватиме Leopard-2 та іншої західної бронетехніки, щоб прорвати ці рубежі.
- За словами аналітиків, новітні тактики НАТО, які були швидко впроваджені в українських військах, не дали бажаного результату, оскільки Україна не домінує в небі. Тому українська армія вирішила повернутися до вже “добре знайомої і перевіреної доктрини”, здатної прорвати укріплену російську оборону.
- За інформацією аналітиків Інституту вивчення війни, імовірно, що українські військові здійснили обмежений рейд через річку Дніпро та висадились на лівому березі Херсонської області, який тимчасово окупований росіянами.
У ніч на 4 листопада та напередодні підрозділи Сил оборони України уразили два російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир” і вогневу групу противника на тимчасово окупованій території Криму. Також під удар потрапили пункт управління безпілотниками на Запоріжжі та склад матеріально-технічних засобів на Луганщині.
Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.
Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.
3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.
У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.