ЗСУ передали понад 200 дронів українського виробництва Heavy Shot
Джерело: Міністерство цифрової трансформації
Українським захисникам передали 206 дронів Heavy Shot. Це коптери українського виробництва від Gurzuf Defence.
Дрони здатні доставити до 30 кг бомбового навантаження на відстань до 15 км.
Ці БпЛА протидіють РЕБ росіян, завдяки чому мають більшу стійкість на фронті. Також їх обладнали GPS-системою, тому вони автоматично повертаються на базу.
- Бійці української розвідки отримали шість бортів БпЛА “Лелека-100” загальною вартістю 8 995 349 гривень. Всього у межах ініціативи “Крила для ГУР” зібрали 9,3 млн грн.
- На передову для Збройних сил України відправлять ще 800 безпілотників у межах проєкту “Армія дронів”.
- Фонд “Повернись живим” днями отримав першу партію у понад 5 тисяч FPV-дронів, які вдалося закупити за донати у межах “Операції “Єдність”. Усі їх передадуть Силам оборони, зокрема підрозділам Територіальної оборони та спецпризначенцям ЦСО “А2 СБУ.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.