Бійці української розвідки отримали шість дронів «Лелека-100»

Джерело: Головне управління розвідки України

Бійці української розвідки отримали шість бортів БПЛА “Лелека-100” із загальною вартістю 8 995 349 гривень. Всього у межах ініціативи “Крилам для ГУР” зібрали 9,3 млн грн.

Фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України

Цей проєкт є спільним з ІТ-компанією Intellias та фондом “Повернись живим”. Загалом придбали БПЛА, модулі цільового навантаження, батареї та набір для збільшення часу у повітрі.

Фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України

Решту коштів скерують на доукомплектацію групи аеророзвідників акумуляторами для БПЛА, ноутбуками, генераторами, зарядними станціями та маскувальними сітками.

Зазначимо, що “Лелека-100” є одним з найкращих розвідувальних безпілотників бригадного рівня. Ці дрони здатні вести розвідку на глибину до 50 кілометрів від лінії фронту.

Фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України

Ще безпілотники розвивають швидкість до 140 кілометрів на годину, підіймаються на 1,5-2 кілометра вгору, мають нічну та денну відеокамери. Ще дрони здатні деталізувати зображення, передають ситуацію на полі бою командуванню, артилерії, ракетним підрозділам в режимі реального часу і в будь-яку пору доби, а також стійкі до перешкод.

Фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.