ЗСУ вразили ще один міст у Курскій області РФ
Джерело: командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук у Фейсбуці
На Курському напрямку Повітряні сили уразили вже другий міст. Напередодні 18 серпня українські та російські Телеграм-канали стверджували, що ЗСУ пошкодили другий міст через річку Сейм – у селі Зване у Курській області.
“Курський напрямок. Мінус ще один міст! Авіація Повітряних сил точними ударами з повітря продовжує позбавляти ворога логістичних спроможностей, що суттєво впливає на хід бойових дій! Вкотре дякую льотчикам за професіоналізм і результат!”, — сказав Микола Олещук.
У Телеграм-каналах також писали, що через цей міст йшло постачання російських частин на Курському напрямку.
Перший міст силами українських військових було знищено 16 серпня. Тоді це стосувалося мосту через річку Сейм біля села Глушкове Курської області РФ. Він був основним шляхом ворога для доставки боєкомплектів і продовольства до російського угруповання в цьому районі.
- Понад тиждень після початку української операції в Курській області РФ, лише Сирія засудила дії ЗСУ, назвавши це “терористичною атакою”. Інші “дружні” країни уникають цього.
- Українські військові операції в Курській області мають на меті створити тиск на російські сили без довгострокових територіальних цілей, вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
- Союзники України здебільшого не оцінюють наступ ЗСУ на територію Росії на тлі невизначеності щодо кінцевої мети цього кроку.
Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.