113 років від дня народження Діда Панаса: життєвий та творчий шлях казкаря

Джерело: Букви

10 червня 1911 року народився Петро Вескляров, актор театру й кіно, ведучий телевізійного шоу “Вечірня казка з Дідом Панасом”.

Захоплення театром у Весклярова розпочалося з тальнівського драматичного гуртка. Там його помітили артисти Черкаського театру, які приїжджали до Тального. Вони запросили Весклярова до Черкас. Протягом 1932-1940 років він був актором Черкаського робітничо-селянського театру.

1941-го Петра Весклярова призвали у військовий театр Південно-Західного фронту, у складі якого він потрапив в оточення і опинився у фільтраційному таборі. Згодом Вескляров дістався окупованого німцями Києва. Там він влаштувався на роботу на залізниці, де організував театральний гурток.

Із поверненням радянської армії актора відправили до Луцька – у Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року.

Там він зіграв Миколу Задорожнього з “Украденого щастя”, Командора з “Камінного господаря”, Городничого з “Ревізора”, Монтанеллі з “Овода”. Невдовзі актора почали запрошувати на зйомки у фільмах. Саме тому Вескляров вирішив переїхати до столиці, де почав активно зніматися, переважно в ролях другого плану.

Творчий доробок актора нараховує понад двадцять фільмів. Серед них – “Олекса Довбуш”, “Іванна”, “Лісова пісня”, “Гадюка”, “Циган”, “Вій”, “Серце Бонівура”. Остання його стрічка “Забудьте слово “смерть” датована 1979 роком, на той час Петро Вескляров вже активно виступав у ролі Діда Панаса.

Образ Діда Панаса

На українському радіо в 1950-х роках з’явився Дід Панас, який читав дітям казки на ніч. Спочатку ним був літній та хворобливий актор Київського драматичного тeатру імені Івана Франка Габріeль Самійлович Нeлідов (справжнє прізвище Френкель, 1897-1968 – ред.). А що той уже був у віці, тож йому почали шукати заміну.

Так Петро Вескляров став новим Дідом Панасом: з 1962 року – на підміні, а з 1964 року повністю замінив свого попередника. Того ж року Дід Панас з’явився і на телебаченні.

Сорочка-вишиванка, в якій Дід Панас з’являвся на екрані, та україномовні казки, тексти яких Вескляров часто писав сам, нерідко були в полі зору влади в часи боротьби з націоналізмом. У сімдесяті роки навіть було кілька спроб закрити програму або замінити Діда Панаса кимось іншим. Проте глядачі надсилали сотні листів до редакції з вимогою повернути улюбленого казкаря на екран.

“Отака х***ня, малята”

У 1988 році Діда Панаса звільнили. За однією з версій, програму хотіли замінити чимось більш рейтинговим. За іншою – Вескляров після класичної “На добраніч вам, малята, любі хлопчики й дівчатка” сказав: “Отака х***ня, малята”. Вважається, що це перший випадок вживання лайки в історії українського телебачення.

Як пояснює перша версія, цього насправді не було, але таку плітку розпустили, щоб мати привід звільнити казкаря.

Тоді як, згідно з другою версією, прямий ефір закінчився, але звукорежисерка ще не вимкнула звук. Вескляров цього не помітив і вилаявся, можливо, щоб зняти напругу.

Існує також третя версія – Дід Панас напідпитку почав розповідати казку про “Лисичку і півника”, але, дійшовши до кота, рятівника півня, перейшов на іншу казку – “Кіт у чоботях” і, потрапивши в скрутне становище (нібито оператор почав махати руками та кричати “Закінчуй!”), видав свою репліку.

Фото з відкритих джерел

Помер Петро Вескляров 5 січня 1994 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі.

Триває 1227-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили мільйон осіб.

Джерело: Ольга Руднєва Керівниця Superhumans Ольга Руднєва розповіла історію 8-річного Матвійка, який втратив руку унаслідок…

У ніч на 4 липня (з вечора 3 липня) російські окупаційні війська здійснили масовану комбіновану ракетно-дронову атаку по Україні, застосувавши загалом 550 засобів повітряних атак.

4 липня відзначають День музики у стилі кантрі. Християни сьогодні вшановують святого Андрія, архієпископа Критського.

За даними синоптиків у п’ятницю, 4 липня, частину країни накриє спека, а частину – негода.