114 тис. цивільних і військових вважаються зниклими безвісти: що заважає їх пошуку
Джерело: МІПЛ
Станом на липень 2026 року в Україні безвісти зниклими за особливих обставин вважаються 114 тисяч цивільних та військових осіб. Медійна ініціатива за права людини пояснила, чому пошук може затягуватись на місці й роки.
Цифра у 114 тисяч – це тільки офіційна інформація. Фактична ж кількість може бути більшою, адже не завжди рідні подають заяви про зникнення.
Один з механізмів встановлення долі зниклих є робота спеціальних пошукових груп, які виїжджають на обстеження локацій та евакуацію останків.
Щоб шукати військовослужбовців пошуковці використовують спеціальну закриту платформу Delta, яка доступна лише силам безпеки та оборони. Інформацію про місце та обставини зникнення передає туди військова частина.
Відомості про цивільних, зниклих у зоні бойових дій чи в окупації, збирають слідчі в межах кримінальних проваджень на основі свідчень родичів та очевидців щодо останніх місць перебування чи проживання людини.
Що може стати на заваді пошуку
Навіть якщо у пошуковців є координати, це не гарантує негайного виїзду через головний бар’єр – безпекову ситуацію. Пошуковці не можуть працювати в умовах активних боїв чи в окупації, навіть після звільнення населених пунктів вони змушені чекати відведення лінії фронту на безпечну відстань. Через це від моменту зникнення до виїзду групи минають місяці або й роки.
Крім того, навіть на відомому місці тіла може не виявитися: окупаційні війська нерідко забирають загиблих із захоплених позицій, після чого їх повертають Україні вже під час репатріацій.
Якщо ж останки залишаються на місцевості тривалий час, під дією погоди, часу й обстрілів вони руйнуються чи фрагментуються, що вимагає залучення вузькоспеціалізованих фахівців для підготовки до судово-медичної та ДНК-експертизи.
На давно окупованих територіях робота можлива лише за умов складних домовленостей із супротивником та за посередництва міжнародних гуманітарних організацій.
Що робити рідним та знайомим зниклих
В МІПЛ наголошують – інформація від свідків важлива, особливо у випадках зникнення цивільних. Свідчення про те, де людину востаннє бачили, за яких обставин вона зникла, де могло відбутися поховання або де свідки бачили тіло, можуть передати правоохоронцям. Навіть якщо пошукові роботи розпочнуться значно пізніше, такі дані допомагають слідству сформувати локацію для майбутніх робіт.
Як зазначає координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти МІПЛ Олена Бєлячкова, родичі часто шукають записи з дронів або координати, однак відео з безпілотника не дозволяє достеменно відрізнити загиблого від непритомного. Головне завдання для родини – переконатися, що військова частина належним чином передала відомості, а координати внесли до системи, де вони зберігатимуться до моменту, коли безпекова ситуація дозволить фізичний виїзд групи.
- Загинув Олексій Юков – керівник пошукової групи “Плацдарм”, яка займається пошуком загиблих і зниклих безвісти військових.
Близько 400 суден залишаються у Перській затоці, тоді як інші кораблі у регіоні продовжують наражатися на підвищені ризики через ситуацію довкола Ормузької протоки, заявила Міжнародна морська організація (ІМО).
Росія лише за останні чотири дні застосувала проти України майже 1,5 тисячі безпілотників різних типів, близько 800 із них були реактивними “Шахедами”. Президент Володимир Зеленський заявив, що саме такі дрони зараз є найскладнішими цілями для української ППО.
Державний департамент США знову закликав підтримувану Іраном “Хезболлу” роззброїтися та заявив, що лише уряд Лівану має право вести переговори від імені країни.
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.
Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу.