13 грудня – день народження українського композитора Миколи Леонтовича
Джерело: Букви
13 грудня 1877 року народився видатний український композитор і хоровий диригент Микола Леонтович.
Він є автором широковідомих хорових обробок українських народних пісень “Щедрик”, “Дударик”, “Козака несуть”, “Ой з-за гори кам’яної” та інших. Його різдвяна щедрівка “Щедрик” перекладена багатьма мовами й відома в англомовному світі як Carol of the Bells.
Леонтович народився в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священника Дмитра Феофановича Леонтовича. Раннє дитинство провів у селі Шершні Тиврівської волості Вінницького повіту.
Перші музичні навички Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці та гітарі й керував хором семінаристів. Мати Марія Йосипівна мала гарний голос і часто співала українські народні пісні, брат і сестри також з дитинства вчилися музики й згодом стали співаками та музикантами.
У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії, а через рік, через брак коштів, перейшов до Шаргородського початкового духовного училища, де навчався на повному пансіоні. Тут він опанував спів по нотах та зміг читати складні партії церковних хорових творів.
У 1892 році Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де вивчав теорію музики, хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано та деякі духові інструменти. Саме тут він почав обробляти народні мелодії, надихаючись творчістю Миколи Лисенка.
У червні 1899 року Микола Леонтович закінчив Подільську духовну семінарію та розпочав роботу вчителем у сільських школах, паралельно удосконалюючи музичну освіту. У селі Чукові Брацлавського повіту він організував самодіяльний симфонічний оркестр, що виконував українські мелодії та твори українських і російських композиторів.
У 1901 році Леонтович видав перший збірник пісень з Поділля, а у 1903 році – другий збірник, присвячений Миколі Лисенку.
Восени 1904 року він переїхав на Донбас, ставши викладачем співу та музики у залізничній школі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Через увагу поліції він повернувся на Поділля, до Тульчина, де викладав у єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священників.
З 1909 року Леонтович навчався під керівництвом відомого теоретика музики Болеслава Яворського у Києві та Москві. У цей період він створив численні хорові обробки українських пісень, серед яких “Щедрик”, “Піють півні”, “Мала мати одну дочку”, “Дударик” та “Ой зійшла зоря”. У Тульчині композитор познайомився з Кирилом Стеценком.
1916 року з хором Київського університету Леонтович виконав обробку “Щедрика”, яка принесла йому значний успіх у київської публіки.
Із встановленням Української Народної Республіки Микола Леонтович переїхав до Києва, де активно працював як диригент і композитор. Його твори включали до репертуару професійні та самодіяльні колективи. Особливий успіх мала “Легенда” Миколи Вороного, оброблена Леонтовичем. Після приходу більшовиків він працював у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладав у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка та співпрацював із Григорієм Верьовкою в Народній консерваторії, організовував хорові гуртки та курси дошкільного виховання.
Після захоплення Києва денікінцями 31 серпня 1919 року Леонтович змушений був повернутися на Вінниччину, до Тульчина, де заснував першу музичну школу. У 1919—1920 роках працював над народно-фантастичною оперою “На русалчин Великдень” за казкою Бориса Грінченка. Восени 1920 року під час гастролей хорової капели Кирила Стеценка та Павла Тичини виконували твори Леонтовича. Останні місяці життя композитор завершував оперу “На русалчин Великдень”.
Смерть Леонтовича довгі роки залишалася загадкою. Лише після розпаду СРСР стали доступні документи, що показали заангажованість радянських публікацій і спотворення фактів про загибель композитора. В ніч на 23 січня 1921 року Леонтович перебував у батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Афанасієм Грищенком. Чекіст напросився переночувати, пограбував будинок і застрелив композитора. Ім’я вбивці стало відомо лише у 1990-х роках після розсекречення документів.
- У парламенті Австрії у Відні хор “Гомін” Львівського органного залу виконав одну з найвідоміших українських мелодій у світі – “Щедрика” Миколи Леонтовича.
Netflix екранізує популярний роман Тейлор Дженкінс Рід “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”, який після виходу у 2017 році став міжнародним бестселером. Режисеркою майбутнього фільму стане акторка Анна Кендрік, відома за стрічками “Проста послуга” та “Ідеальний голос”.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.
Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру.
Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.
Парламент Естонії ухвалив закон про ядерну енергетику, який створює правову основу для розвитку ядерної енергетики у балтійській країні та формує повний регуляторний каркас для її безпечного впровадження.