15 років тому суд Києва визнав Сталіна винним у геноциді українського народу
Джерело: Букви
13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав Йосипа Сталіна та низку інших радянських керівників винними в організації Голодомору 1932–1933 років, що призвів до масової загибелі українців. У списку винних також фігурували В’ячеслав Молотов, Лазар Каганович, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар і Мендель Хатаєвич.
Суд встановив, що дії цих осіб були спрямовані на придушення національно-визвольного руху в Україні та перешкоджання створенню незалежної держави. Розслідування справи проводила Служба безпеки України, яка зібрала докази про злочинний механізм Голодомору, названого актом геноциду.
Під час Голодомору, який тривав в Україні 22 місяці, загинули близько 4 мільйонів людей. Ще мільйони були ненародженими через втрати, спричинені голодом.
Суд закрив справу щодо організаторів геноциду через їхню смерть, але рішення має юридичне значення, зокрема для отримання можливих компенсацій постраждалими. Водночас тривають спроби з’ясувати, куди і кому за кордоном постачалося конфісковане українське зерно.
Рішення суду підтримали правозахисники та історики, які вважають його важливим кроком у встановленні історичної справедливості. Президент України на той час, Віктор Ющенко, зазначив, що це переводить обговорення Голодомору з політичної площини в юридичну.
На сьогодні Голодомор 1932–1933 років офіційно визнано геноцидом в Україні та ще у 28 країнах світу.
- В останню суботу листопада в Україні вшановують жертв Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Букви зібрали спогади наших читачів та їхніх рідних про цей злочин російської влади проти українського народу.
НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.
Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.
Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.
Російські окупанти продовжують атакувати українську енергетичну інфраструктуру, зокрема об’єкти генерації та підстанції. АЕС вимушено знизили потужність генерації.
Президент США Дональд Трамп привітав демократів із перемогою на проміжних виборах до Конгресу та заявив, що готовий співпрацювати з ними.