1605 об’єктів культурної інфраструктури України зазнали збитків внаслідок збройної агресії РФ
Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України.
Станом на 28 липня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 605 об’єктів культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них понад третину – 589 об’єктів – повністю зруйновано.
Лише за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 23 одиниці, більша частина з яких припадає на Херсонщину (9 одиниць або 39%).
Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Херсонській, Харківській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Луганській областях.
Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).
Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) та об’єкти культурної спадщини на території 225 територіальних громад (15,3%): у Вінницькій – 3%, Дніпропетровській – 17%, Донецькій – 87%, Житомирській – 12%, Закарпатській – 2%, Запорізькій – 33%, Київській – 29%, Луганській – 42%, Львівській – 4%, Миколаївській – 42%, Одеській – 4%, Сумській – 49%, Харківській – 36%, Херсонській – 37%, Хмельницькій – 5%, Черкаській – 3%, Чернігівській – 16% областях та м. Києві.
Загалом зазнали збитків:
- клубні заклади – 760;
- бібліотеки – 607;
- музеї та галереї – 90;
- театри та філармонії – 28;
- заклади мистецької освіти – 120.
У Мінкульті зауважили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.
- ЮНЕСКО заявила, що станом на 26 липня в Україні зафіксували пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії. Найбільше таких зафіксували у Донецькій (78) та Харківській областях (55).
- Від початку повномасштабної війни більш ніж 1 500 обʼєктів медичних закладів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані внаслідок обстрілів російськими загарбниками.
- 29 липня до Одеси прибула місія Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) для оцінки шкоди завданої культурним і релігійним об’єктам ракетними ударами російської армії впродовж 19-23 липня.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.