1605 об’єктів культурної інфраструктури України зазнали збитків внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України.

Станом на 28 липня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 605 об’єктів культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них понад третину – 589 об’єктів – повністю зруйновано.

Лише за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 23 одиниці, більша частина з яких припадає на Херсонщину (9 одиниць або 39%).

Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Херсонській, Харківській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Луганській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) та об’єкти культурної спадщини на території 225 територіальних громад (15,3%): у Вінницькій – 3%, Дніпропетровській – 17%, Донецькій – 87%, Житомирській – 12%, Закарпатській – 2%, Запорізькій – 33%, Київській – 29%, Луганській – 42%, Львівській – 4%, Миколаївській – 42%, Одеській – 4%, Сумській – 49%, Харківській – 36%, Херсонській – 37%, Хмельницькій – 5%, Черкаській – 3%, Чернігівській – 16% областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  • клубні заклади – 760;
  • бібліотеки – 607; 
  • музеї та галереї – 90;
  • театри та філармонії – 28; 
  • заклади мистецької освіти – 120.

У Мінкульті зауважили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.

Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.

Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.

13 вересня російські війська здійснили масований обстріл Одещини. Внаслідок атаки травмувань зазнали 24 особи, зокрема двоє дітей.

Вранці 13 вересня російські війська атакували Тернопільщину ударними безпілотниками. Унаслідок удару пошкоджено об’єкти інфраструктури міста.