1605 об’єктів культурної інфраструктури України зазнали збитків внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України.

Станом на 28 липня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 605 об’єктів культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них понад третину – 589 об’єктів – повністю зруйновано.

Лише за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 23 одиниці, більша частина з яких припадає на Херсонщину (9 одиниць або 39%).

Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Херсонській, Харківській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Луганській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) та об’єкти культурної спадщини на території 225 територіальних громад (15,3%): у Вінницькій – 3%, Дніпропетровській – 17%, Донецькій – 87%, Житомирській – 12%, Закарпатській – 2%, Запорізькій – 33%, Київській – 29%, Луганській – 42%, Львівській – 4%, Миколаївській – 42%, Одеській – 4%, Сумській – 49%, Харківській – 36%, Херсонській – 37%, Хмельницькій – 5%, Черкаській – 3%, Чернігівській – 16% областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  • клубні заклади – 760;
  • бібліотеки – 607; 
  • музеї та галереї – 90;
  • театри та філармонії – 28; 
  • заклади мистецької освіти – 120.

У Мінкульті зауважили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.