1702 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України

Станом на 29 вересня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 702 об’єкти культурної інфраструктури.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Херсонській, Харківській, Київській, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Це 49% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.

Пошкоджень і руйнувань зазнали об’єкти культурної інфраструктури на території 262 територіальних громад (17,8% від загальної кількості територіальних громад України), зокрема: у Донецькій – 82%, Сумській – 53%, Харківській – 52%, Чернігівській – 46%, Херсонській – 43%, Луганській – 42%, Миколаївській – 42%, Запорізькій – 36%, Київській – 26%, Дніпропетровській – 19%, Житомирській – 12%, Одеській – 8%, Хмельницькій – 8%, Черкаській – 5%, Львівській – 4%, Вінницькій – 3%, Закарпатській – 2%, Полтавській – 2% областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  • клубні заклади – 841;
  • бібліотеки – 601;
  •  заклади мистецької освіти – 131;
  •  музеї та галереї – 99;
  • театри та філармонії – 30.

У відомстві зазначили, що на кінець вересня 2023 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.