1750 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України

Станом на 25 листопада 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 750 об’єктів культурної інфраструктури.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській,  Миколаївській, Луганській, Запорізькій областях та м. Києві.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Це 49% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.

Пошкоджень і руйнувань зазнали об’єкти культурної інфраструктури у 266 територіальних громадах (18,1% від загальної кількості територіальних громад України), зокрема: у Донецькій – 83%, Сумській – 53%, Харківській – 52%, Чернігівській – 46%, Херсонській – 43%, Луганській – 42%, Миколаївській – 42%, Запорізькій – 36%, Київській – 26%, Дніпропетровській – 19%, Хмельницькій – 15%, Житомирській – 12%, Одеській – 8%,  Черкаській – 5%, Львівській – 4%, Вінницькій – 3%, Закарпатській – 2%, Полтавській – 2% областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  • клубні заклади – 864;
  • бібліотеки – 613;
  • заклади мистецької освіти – 136;
  • музеї та галереї – 106;
  • театри, кінотеатри та філармонії – 31.

У відомстві зазначили, що на кінець листопада 2023 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.