20 000 грн щомісяця за одного працівника: ВР запропонувала варіант економічного бронювання
Джерело: Верховна Рада України
Комітет ВР з питань економічного розвитку повідомив про варіант економічного бронювання працівників, який передбачає, що за одного співробітника підприємство повинне платити щомісяця військовий збір розміром 20 000 гривень.
За словами очільника комітету Дмитра Наталухи, український бізнес повинен мати можливість економічного бронювання своїх працівників, аби продовжувати працювати.
Саме тому комітет опрацював варіанти, які надають можливість роботодавцю самостійно визначити стратегічно важливих для підтримки життєдіяльності бізнесу робітників, сплатити 20 000 грн в місяць військового збору за кожного з них, й продовжувати працювати та сплачувати податки необхідні для забезпечення Сил оборони та безпеки.
“Не буде бізнесу з його податками – не буде за що утримувати наших захисників. Ось така може комусь неприємна, але очевидна правда. Але, ще раз – хай бізнес вирішить сам, хто з його співробітників є стратегічним”, – зазначив Наталуха наголосивши, що головне джерело податків в Україні – тільки бізнес.
Щобільше, у комітеті вважають, що стратегічними повинні бути не лише певні галузі, які визначають посадовці, а й конкретні працівники, яких буде обирати сам роботодавець.
“Економічне бронювання — це про новий механізм ефективної взаємодії між бізнесом та державою. Та про збереження економіки”, – додав очільник комітету.
Своєю чергою голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Ігор Марчук.зауважив, що поряд з економічним бронюванням, частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація, метою якої буде заощадження коштів державного бюджету та їх спрямування на додаткове фінансування Сил оборони.
“Економічна мобілізація – це коли через механізм трудової військової повинності бізнес із залученням своїх ресурсів надає необхідні послуги та виконує роботи в тих сферах, в яких бізнес володіє більшими компетенціями та ефективністю, аніж військові. Для прикладу такі сфери як: закупівлі, логістика, procurement менеджмент, медичне обслуговування, ремонт техніки, ІТ сфера, будівництво фортифікацій, побутове обслуговування, діловодство, HR тощо. Вивільнені в результаті військові можуть виконувати інші, більш важливі та специфічні завдання”, – пояснив Марчук.
За його словами, уряд повинен визнати, що країна немає власних коштів. Все, що у розпорядженні держави – це гроші платників податків. І щоб не втрати їх необхідно, аби економіка могла працювати.
“Не буде економіки – ми залишимось без податків та ресурсу необхідного для фінансування армії”, – резюмував Марчук.
- Уряд України ухвалив рішення продовжити на один місяць усі чинні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Це стосується відстрочок, які надано згідно з постановою №76 і які мали закінчитися станом на 7 травня 2024 року.
- Профільний комітет Верховної Ради України не підтримав правку до законопроєкту про мобілізацію щодо того, що від мобілізації пропонувалось бронювати чоловіків із зарплатнею понад 35 000 гривень.
- Міністерство культури та інформаційної політики України підтвердило статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період для телеканалів, які беруть участь у телемарафоні “Єдині новини”. Це передбачає отримання статусу для бронювання від мобілізації.
Німецька компанія Bosch з метою економії скорочує робочий тиждень та знижує зарплати співробітникам.
Радянські традиції одностайного голосування дали збій на засіданні держдуми РФ 21 листопада, де депутати мали затвердити проєкт російського бюджету на найближчі три роки.
Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.
У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 21 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 174 бойових зіткнення.
Фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.