20 видавництв представили Україну на Варшавському міжнародному книжковому ярмарку

Джерело: Мінкульт

20 українських видавництв взяли участь у щорічному Варшавському міжнародному книжковому ярмарку.

З 23 до 26 травня у Палаці культури і науки у Варшаві відбувся щорічний Варшавський міжнародний книжковий ярмарок. У ньому взяли участь 20 українських видавництв, 120 000 відвідувачів, майже 1000 авторів, перекладачів, ілюстраторів із 14 країн світу.

Україна взяла участь із національним стендом із понад 300 книжковими новинками від 20 українських видавництв (Ранок, Маміно, Віват, Видавництво Старого Лева, АССА, Парасоля, Вільний вітер, Час майстрів, Пам’ятки України, НІКА-Центр, Видавництво Анетти Антоненко, Час Змін Інформ, Нора-Друк, Саміт-Книга, Фоліо, Дух і Літера, ТУТ, Вовкулака, The Will Production) та пазлами від харківської поліграфії Ukrainian Puzzles.

Участь України відбулася під гаслом “Fragility of existence” (“Крихкість існування”). Концепт дизайну українського стенда належить Альоні Соломадіній. На ярмарку у Варшаві УІК також поширював листівки, розроблені проєктом Odesa City Letters: про загиблих на війні письменників, про зруйновані об’єкти культурної інфраструктури та про кількість депортованих Росією українських дітей.

“У Польщі величезна кількість українських переселенців, понад один мільйон, і ми бачимо, що потреба в українських книжках є. Тому раді, що і держава якимось чином про це дбає, але насамперед це заслуга самих видавців і дистриб’юторів”, — зазначила  директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

Окрім національного стенда, Український інститут книги координував літературну програму, що цьогоріч на Міжнародному книжковому ярмарку у Варшаві складалася з чотирьох подій.

У перший день ярмарку всіх сколихнула новина про ракетний удар по харківській друкарні “Фактор-друк”, на якій друкували свої книги багато українських видавництв. Зокрема, одне з видавництв-учасників національного стенда Vivat, що разом із типографією належить до групи компаній “Фактор”.

Внаслідок російської ракетної атаки загинуло 7 працівників друкарні, 22 травмовано, а також знищено обладнання та майже 50 000 книг. Український інститут книги створив закладинки з інформацією про трагедію, які сигналізували, що та чи та книга була надрукована саме на “Фактор-друк”.

Організатори Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві відреагували на терористичну атаку Росії й заявили, що всіляко підтримують й будуть підтримувати українське книговидання перед нелюдським обличчям ворога, у страшній війні, яку розгорнула Росія.

“Бомби, які вбили сім людей і знищили тисячі й тисячі книг, мають лише одну мету — знищити людство. Європейська книжкова спільнота поруч з Україною. Нам потрібно продовжувати та нарощувати співпрацю з українськими колегами”, – сказав президент Федерації європейських видавців Рікардо Франко Леві.

Наступного дня дискусія між письменницею Світланою Тараторіною та польським автором Радеком Раком розпочалась із хвилини мовчання за загиблими внаслідок трагедії на типографії “Фактор-друк”.

Також протягом ярмарку відбулись дискусії, присвячені впливу авторів 20-х на розвиток української літератури, про роль Харкова як міста свободи тоді й зараз, про манеру письма Підмогильного і Йогансена та про термінологію на означення цього періоду. Говорили і про вплив війни на дітей та на дитячу літературу.

Європейський Союз підготував санкції проти 10 громадян Росії, причетних до катувань українських полонених, зокрема журналістки Вікторії Рощиної.

Служба безпеки задокументувала діяльність зрадників, які впроваджують на Луганщині окупаційну політику мілітаризації дітей, забезпечують їх військовий вишкіл для подальшої служби в армії РФ.

За результатами засідання податкового комітету, народний депутат Данило Гетманцев повідомив, що станом на травень 2025 року в Україні працювало понад 400 нелегальних АЗС. Більше як половина з них – у п’яти регіонах: Львівській, Одеській, Київській, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях.

Під час одного з епізодів “плівок Міндіча” президент Володимир Зеленський зателефонував Герману Галущенку після повідомлення Тимура Міндіча.

Президент Ізраїлю Ісаак Герцог отримав листа від президента США Дональда Трампа, в якому той закликає помилувати прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.