22 січня – День Соборності України

Джерело: Букви

Щорічно 22 січня в Україні відзначають День Соборності на честь проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році.

Саме 22 січня 1919 році на Софійському майдані у Києві відбулось проголошення Акту злуки.

“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.

Варто зауважити, що роком раніше – 22 січня 1918 – вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради.
Проголошення Акту злуки закінчилося урочистим молебнем і парадом.

Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України обговорив згадані документи і схвалив їх.

Універсалу Директорії УНР Конгрес надав законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурній сферах.

Однак через низку причин остаточного об’єднання УНР та ЗУНР в одну Українську державу не відбулось. Зокрема продовжували існувати два окремі уряди, дві армії.

Фактично, УНР та ЗУНР перебували у конфедеративних відносинах. Різні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року.

Попри це, подія об’єднання УНР та ЗУНР стало основоположною подією для державотворення України. Ідея соборності України стала ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.

22 січня 1939 року, вперше за 20 років було урочисто відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відбулося це в Карпатській Україні, у місті Хуст, на той час — автономній республіці Чехословаччині. Це був привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних зборів українських у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві.

21 січня 1990 року нагоди 71-ї річниці проголошення злуки УНР та ЗУНР утворила живий ланцюг єднання від Івано-Франківська до Києва. Скільки осіб вийшли того дня, аби взятись за руки та символічно об’єднатись достеменно невідомо і досі. За оцінками різних джерел, у події взяли участь від 500 000 до 3 000 000 осіб.

Довжина ланцюга становила понад 770 км – від Івано-Франківська до Києва через Стрий, Львів, Рівне та Житомир.

Офіційний державний статус День Соборності України отримав у 1999 році.

30 грудня 2011 року указом президента Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано, а замість нього встановлено День соборності і свободи України. Проте 13 листопада 2014 року указом президента України Петра Порошенка свято було відновлене.

Щороку 24 серпня Україна відзначає важливу дату — День незалежності. Однак все більше істориків та громадських діячів наголошують, що правильніше називати це свято Днем відновлення незалежності України.

Після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла увага знову прикута до найвищої польської державної нагороди. За понад 320 років існування орденом були відзначені кілька українських діячів – від гетьмана Івана Мазепи до сучасних президентів України. Водночас серед кавалерів нагороди є й постаті, які викликають суперечки через свою роль в історії.