23 серпня – День Державного прапора України
Джерело: Букви
23 серпня Україна святкує День Державного прапора, який є одним із символів Української держави.
На загальнодержавному рівні свято встановлено указом другого президента України Леоніда Кучми № 987/2004 “Про День Державного Прапора України” від 23 серпня 2004 року.
Третій президент України Віктор Ющенко доповнив даний указ, заснувавши підняття Прапора України у День Державного прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.
Раніше День Державного прапора святкувався лише у Києві на муніципальному рівні 24 липня, оскільки саме цього дня у 1990 році над мерією Києва підняли синьо-жовтий стяг.
За офіційною версією, 23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради.
Освячення прапора було проведено священник УАПЦ Петром Бойком. Саме з цією подією пов’язаний указ Леоніда Кучми. Про це й день написано також картину на стіні українського парламенту, а прапор збережено як реліквію під склом у музеї Верховної Ради України.
Водночас свідки подій стверджують, що внесення прапора відбулось не 23, а 24 серпня 1991 року. Це підтверджує стенограма засідання позачергової сесії Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року та відповідне архівне відео, де вказано дата саме 24 серпня 1991 року.
“Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом верховної Ради”, – сказав 24 серпня 1991 року у парламенті В’ячеслав Чорновіл.
Вже 4 вересня 1991 року український прапор замайорів над парламентом.
18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою “Про прапор України” фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.
Колір українського стягу синьо-жовтий. Вперше поєднання цих кольорів датується 1256 роком – роком заснування Львова. Герб цього міста прикрасив золотий лев на синьому тлі.
Таке ж поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з’явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під таким прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської “Весни народів” у 19 столітті.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої “Весна народів”, синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років.
Вже через десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
Після втрати незалежної Української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу “Більшовик”, що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві.
У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
Варто заважити, що досі експерти сперечаються, який колір має розташовуватися вгорі, а який – внизу.
Така плутанина виникла ще під час УНР: тоді застосовували обидва варіанти. Символіка кольорів набагато глибша, ніж просто уособлення неба і поля пшениці. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі, духовне начало. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони нею не зловживатимуть.
Цікаві факти про український прапор:
27 липня 1976 року під час футбольного матчу в Монреалі між збірними НДР і СРСР на поле у вишиванці та з прапором України в руках вибіг уболівальник Данило Мигаль та станцював гопак. Акція тривала 15 секунд, після чого втрутилась поліція. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом “Свобода Україні!”. Мигаль пояснив, що хотів своїм вчинком драматизувати долю українського народу і підтримати українських футболістів.
Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.
Найбільшим прапором України 30 на 45 метрів (1350 м²) є “Донецький прапор”, пошитий вдовою донецького шахтаря, пенсіонеркою Марією Бєлятковою з ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу. Вперше його розгорнули в Донецьку 23 серпня 2007 року. Він занесений в Книгу рекордів України.
22 серпня 2010 року в Тернополі на акції «Ровесник Незалежності» розгорнули найдовший прапор України завдовжки 9,5 км та завширшки 0,75 м. Цієї довжини вистачило, щоби оточити весь Тернопільський став. Рекорд занесено до Книги рекордів України.
Під час захисту Донецького аеропорту “кіборги”, попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий весь цей час майорів над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг з Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.
2016 року українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу – Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота – 6872 метри.
2016 року, з нагоди 25 річниці Незалежності, в Музеї архітектури та побуту Пирогово створили величезний прапор України із квітів. Площа прапора склала понад 13 тисяч квадратних метрів, і він увійшов до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України, як найбільший квітковий килим.
Pantone присвятили Україні два кольори, які символізують свободу та дію. Відтінки прапора отримали назви: вільний синій (freedom blue) та енергійний/спонукаючий до дій жовтий (energising yellow).
- У Києві відзначили День Війська Польського.
На Закарпатті стались зміни у русі потягів на ділянці Сянки – Мукачево. Через падіння каміння з гори заблоковано електропоїзд на перегоні.
Росія найближчими днями може провести додаткові випробувальні запуски балістичних ракет “Орєшнік” або подібних до них, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Уряд Швейцарії оголосив про заборону експортних поставок до польської компанії після того, як виявилося, що 645 000 малокаліберних набоїв швейцарського виробництва опинилися в Україні, що є порушенням швейцарського законодавства.
На думку аналітиків ISW, у РФ намагаються штучно завищити очікування щодо своїх можливостей, вихваляючи балістичну ракету “Орєшнік”, аби змусити Захід та Україну стримуватись у війні.
У канадському МЗС заявили, що дотримуватимуться ордера Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.