23 серпня в Україні – День Державного прапора

Джерело: Букви

Щорічно 23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора – одного із символів Української держави.

Святкування Дня прапора було встановлено на загальнодержавному рівні 23 серпня 2004 року, указом другого Президента України Леоніда Кучми.

Третій Президент України Віктор Ющенко доповнив указ попередника, заснувавши підняття Прапора України у День Державного прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.

Варто зауважити, що до цього часу День Державного прапора України відзначали лише у Києві на муніципальному рівні. Подію відзначали 24 липня, адже саме цього дня, 1990 року, над столичною мерією здійняли синьо-жовтий стяг.

Щодо дати 23 серпня, то за офіційною версією, саме у це день 1991 року – після провалу путчу у Москві – низка народних депутатів внесли до сесійного залу українського парламенту прапор України.

Освячення прапора було проведено священник УАПЦ Петром Бойком. Саме з цією подією пов’язаний указ Леоніда Кучми. Про це й день написано також картину на стіні українського парламенту, а прапор збережено як реліквію під склом у музеї Верховної Ради України.

Та за іншими даними – зокрема зі слів очевидців цієї події, архівного відео та стенограми позачергового засідання ВР – синьо-жовтий прапор внесли до парламенту 24 серпня 1991 року.

“Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом верховної Ради”, – сказав 24 серпня 1991 року у парламенті В’ячеслав Чорновіл.

А вже трохи більше ніж за тиждень, 4 вересня 1991 року, український стяг почав майоріти над Верховною Радою.

Ще через два тижні – 18 вересня 1991 року – Президія Верховної Ради України своєю Постановою “Про прапор України” фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. Відтоді під цим прапором зустрічають іноземних гостей, складають присягу, працюють посольства України тощо.

Перше поєднання синього та жовтого кольору стяга датується 1256 роком – роком заснування міста Львів. Гербом Львова став золотий лев на синьому полотні.

Аналогічне поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з’явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під таким прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої “Весна народів”, синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.

На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років.

Через десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

Після втрати незалежної Української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.

Та навіть у радянські часи українці здійснювали спроби здійняти національний прапор. Так, 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу “Більшовик”, що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшли Москаленка та Кукса, засудивши їх до трьох та двох років таборів суворого режиму відповідно.

22 січня 1973 року у Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.

26 квітня 1989 року у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві.

У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

Цікаво, що і до сьогодні часто виникають суперечки щодо розташування кольорів стяга – який має бути вгорі, а який – внизу.

Така плутанина виникла ще під час УНР: тоді застосовували обидва варіанти. Символіка кольорів набагато глибша, ніж просто уособлення неба і поля пшениці. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі, духовне начало. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони нею не зловживатимуть.

Цікаві факти про український прапор:

27 липня 1976 року під час футбольного матчу в Монреалі між збірними НДР і СРСР на поле у вишиванці та з прапором України в руках вибіг уболівальник Данило Мигаль та станцював гопак. Акція тривала 15 секунд, після чого втрутилась поліція. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом “Свобода Україні!”. Мигаль пояснив, що хотів своїм вчинком драматизувати долю українського народу і підтримати українських футболістів.

Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого Президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.

Найбільшим прапором України 30 на 45 метрів (1350 м²) є “Донецький прапор”, пошитий вдовою донецького шахтаря, пенсіонеркою Марією Бєлятковою з ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу. Вперше його розгорнули в Донецьку 23 серпня 2007 року. Він занесений в Книгу рекордів України.

22 серпня 2010 року в Тернополі на акції “Ровесник Незалежності” розгорнули найдовший прапор України завдовжки 9,5 км та завширшки 0,75 м. Цієї довжини вистачило, щоби оточити весь Тернопільський став. Рекорд занесено до Книги рекордів України.

Під час захисту Донецького аеропорту “кіборги”, попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий весь цей час майорів над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг з Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.

2016 року українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу – Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота – 6872 метри.

2016 року, з нагоди 25 річниці Незалежності, в Музеї архітектури та побуту Пирогово створили величезний прапор України із квітів. Площа прапора склала понад 13 тисяч квадратних метрів, і він увійшов до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України, як найбільший квітковий килим.

Pantone присвятили Україні два кольори, які символізують свободу та дію. Відтінки прапора отримали назви: вільний синій (freedom blue) та енергійний/спонукаючий до дій жовтий (energising yellow).

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 12 вересня. З початку доби на цей час зафіксовано 122 бойових зіткнення.

Російські війська розпочали контраступ на території Курської області. Це підтвердили і Президент України, і міноборони ворога, і Інститут вивчення війни.

Іспанія заблокувала угоду на придбання мадридського виробника поїздів Talgo угорською компанією Ganz-Mávag за 619 млн євро через занепокоєння, пов’язані з війною в Україні. Основною причиною цього рішення є побоювання, що уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, відомий своєю прихильністю до Росії, може отримати доступ до технологій, які мають стратегічне значення для України.

Унаслідок бойових дій російські окупаційні сили перебили водопостачання до міста Покровськ. Його відновлення на сьогодні неможливе. 

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили ситуацію на фронті станом  на 22:00 11 вересня. З початку доби відбулося 93 бойових зіткнення, 23 з яких наразі тривають.