23 вересня – 152 роки з дня народження оперної співачки Соломії Крушельницької

Джерело: Букви

23 вересня 1872 року в селі Білявинці на Тернопільщині в родині священика Амвросія Крушельницького народилася майбутня легенда оперної сцени Соломія Крушельницька.

Соломія походила зі шляхетного українського роду Крушельницьких гербу Сас. У родині Крушельницьких було восьмеро дітей: шестеро дівчат та двоє хлопців. Дитинство співачки пройшло в сусідньому селі Біле, куди отримав призначення отець Амвросій.

Уже з дитинства в Соломії прокинувся талант до співу. З десяти років вона стала солісткою у хорі “Руська Бесіда”, співала у сільському хорі, організованому її батьком, деякий час успішно керувала ним.

Навчалася вдома, а Тернопільську гімназію закінчила екстерном. Водночас брала уроки гри на фортепіано у професора Владислава Вшелячинського в Тернополі.

У 1889 році заручилася із сином батькового товариша Зеноном Гутковським. Однак він не підтримував сценічну кар’єру дружини, тож весілля не відбулося. Замість одруження Соломія поїхала до Львова та вступила до Львівської консерваторії.

Цікаво, що Крушельницька запізнилася із подачею документів, однак вдалося вмовити професора Валерія Висоцького послухати претендентку. Його настільки вразила сила та краса голосу, що Крушельницьку зарахували поза конкурсом.

Консерваторію закінчила в 1893 році зі срібною медаллю. Того ж року дебютувала як оперна співачка у Львові в партії Леонори у “Фаворитці” Гаетано Доніцетті.

Фото з відкритих джерел

Продовжувала навчання в Мілані у педагогів Фаусти Креспі (з вокалу) та професора Конті (з акторської майстерності).

Як з’ясувалося, у консерваторії їй неправильно визначили голос. Зокрема італійські спеціалісти відзначили в неї не мецо-сопрано, а потужне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави. Це означало, що репертуар треба змінювати, а голос – розвивати.

Крім співу, вивчала іноземні мови (вільно володіла вісьмома мовами: українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською, іспанською та французькою). У вільний час брала участь у концертах музично-драматичної школи “L’Armonia”.

У 1898-1902 рр. була примадонною Варшавської опери. Пізніше гастролювала на кращих оперних сценах світу – в Парижі, Лондоні, Римі, Мілані, Флоренції, Берліні, Відні, Мадриді, Лісабоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербузі, Каїрі та інших містах. У її репертуарі були 63 оперні партії.

У 1904 році в “Ла Скала” публіка розкритикувала прем’єру опери Джакомо Пуччіні “Мадам Батерфляй” із Розіною Сторкіо в головній партії. І тоді Пуччіні порадили звернутися до Крушельницької. Та погодилася, запропонувавши композиторові дещо переробити, з двох актів зробити три. Через три місяці після невдалої прем’єри в театрі “Гранде” у Брешії композитор і співачка вразили публіку – їх 17 разів викликали на сцену.

Крушельницька в ролі Чіо-Чіо-Сан. Фото: uk.wikipedia.org

Також Соломія виступала у вагнерівських операх. Особливо публіка чекала її Брунгільду із “Валькірії”. Примітно, що для опанування техніки “бурхливої музики Вагнера” у 1895 році співачка поїхала до Відня, де у професора Генсбареха брала уроки “вагнерівської музики”.

При цьому Крушельницька завжди пам’ятала своє українське походження. Усі концерти закінчувалися українською піснею, творами Лисенка, Людкевича, Вахнянина.

У 1899 році її запросили виступити перед царською родиною, де Соломія також виконала кілька українських народних пісень. На запитання Миколи ІІ, якою мовою вона співала, і про що пісні, відповіла французькою, що це її рідна мова.

У неї було багато шанувальників і тих, хто просив її руки. Зокрема серед них – адвокат Теофіл Окуневський, аптекар і меценат Іван Білинський та Федір Шаляпін. Але заміж Крушельницька вийшла лише в 1910 році – за мера італійського містечка Віареджо адвоката Чезаре Річчоні.

У 1920 році залишила оперну сцену, проспівавши востаннє в неапольському театрі в улюблених операх Ріхарда Вагнера “Лорелея” та “Лоенгрін”. Кілька років співачка виступала з камерними концертами. У 1939 році, через два роки після смерті чоловіка, приїхала до Львова у гості до сестри. До Італії більше не повернулася.

Соломія Крушельницька з чоловіком Чезаре Річчоні

У Львові Крушельницька застала початок Другої світової війни. Виїхати не змогла – через зламану ногу виявилася прикутою до ліжка. На довгий час Крушельницька лишилася без роботи.

За кордон її також не випускали, хоча вона просила дозволу повернутися до Італії. Громадянство отримала лише після того, як дала дозвіл радянській владі продати її віллу в Віареджо.

Лише в 1946 році вона отримала місце професорки у Львівській консерваторії. Одним із її учнів був відомий український композитор Мирослав Скорик.

Померла 16 листопада 1952 року. Похована у Львові на Личаківському кладовищі.

Медики Головного управління розвідки Міністерства оборони України на чотирьох гелікоптерах евакуювали важкопоранених бійців-розвідників, надаючи допомогу зокрема під час польоту.

Якщо Росія продовжить удари по енергетичних об’єктах, пов’язаних з Азербайджаном в Україні, Баку розгляне можливість скасування заборони на постачання Києву озброєння зі свого арсеналу.

Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про зростання кількості поранених внаслідок російського обстрілу ввечері 10 серпня. Люди, котрі перебували поруч автовокзалу у Запоріжжі зазнали множинних мінновибухових травм кінцівок, голови та черевної порожнини.

Американський розробник та підприємець Ілон Маск анонсував випуск Grok 4.20, сподіваючись на перше місце в бенчмарку SimpleBench до кінця серпня.

Ввечері 10 серпня російські війська атакували Запоріжжя. В ОВА підтвердили влучання по транспортній інфраструктурі.