27 січня – День пам’яті жертв Голокосту
Джерело: Букви
27 січня у світі згадують жертв Голокосту.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня. Він запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).
Ініціатором та організатором Голокосту була німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером. Головною мішенню стали євреї.
Нацисти стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку. Вони також вважали євреїв відповідальними за економічні лиха Німеччини під час депресії кінця 1920-х — початку 1930-х років.
“Остаточне розв’язання єврейського питання” – термін, який нацистська влада використовувала для позначення плану знищення європейської нації. Реалізація та координація “остаточного рішення” були призначені 20 січня 1942 року на зустрічі старших офіцерів СС і урядовців Німеччини.
Для визначення євреїв нацисти використовували записи перепису населення, податкові декларації, списки членів синагог, парафіяльні записи тощо.
Євреям наказували носити позначку на одягу – “жовту зірку Давида”. Їх виселяли з власних будинків та переселяли у гетто, де вони мали жити ізольовано від іншого населення. Також євреїв використовували як робочу силу на фабриках та виробництвах.
Нацистська влада створювала на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та інші народи. Ув’язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах – медичним експериментам.
Нацисти також вбивали інші групи людей, зокрема ромів та людей з інвалідністю. Водночас вони заарештовували та позбавляли прав геїв та своїх політичних опонентів. Багато з них померли через умови, в яких їх утримували.
Перший концтабір Дахау відкрили у березні 1933 року неподалік від Мюнхена. Потім були відкриті табори у Треблінці, Освенцимі, Вестерборку тощо. Найвідомішим нацистським концтабором був Аушвіц у польському місті Освенцим.
З 1933 по 1945 рік нацисти створили понад 40 000 таборів у контрольованих ними районах.
В Україні наймасовішим місцем розстрілу євреїв є Бабин Яр у Києві.
Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисяч київських євреїв. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 000 до 100 000 людей.
Коли солдати країн, які воювали проти Німеччини у Другій світовій, пробивалися через європейські землі, контрольовані нацистами, вони почали виявляти табори.
Майданек був першим табором, який звільнили влітку 1944 року. Коли нацисти зрозуміли, що поразка близько, вони почали приховувати докази своїх злочинів, знищуючи табори. Солдати, які прийшли визволяти табори, розповідали про жахливі сцени, які вони там побачили.
Нацистська Німеччина, її союзники та колабораціоністи спустошили або повністю знищили тисячі єврейських громад по всій Європі. За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики стали 6 мільйонів євреїв. З них 1,5 млн були з території сучасної України.
Унаслідок Голокосту, ті євреї, що вижили, часто стикалися з травматичною реальністю втрати цілих сімей і громад. Деякі змогли повернутися додому і вирішили відновити своє життя в Європі. Багато інших боялися це робити через післявоєнне насильство та антисемітизм. Безпосередньо після війни ті, хто не міг чи не хотів повернутися додому, часто опинялися в таборах для переміщених осіб.
11 грудня 1946 року Генеральна асамблея ООН постановила, що геноцид є злочином за міжнародним правом.
Адольф Гітлер скоїв самогубство наприкінці війни, тому притягнути його до відповідальності не змогли.
Після Другої світової нацистів судили за їхні злочини.
Багато нацистів переховувались після війни, і їх так і не знайшли. Дехто з тих, чиї злочини з’ясували пізніше, встигли померти.
- Угорська спортсменка єврейського походження Агнеш Келеті, яка пережила Голокост і стала найстаршою олімпійською чемпіонкою, померла у віці 103 років.
Конфлікт між міністром оборони Русланом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою загрожує стабільності постачання зброї до Збройних Сил України. Рішення Умєрова про розірвання контракту з Безрукової викликало спротив і нині порушує питання про можливі наслідки для оборонної стратегії країни в умовах повномасштабної війни з Росією. У NYT зауважили, що західні партнери пильно слідкують за питанням корупції в Україні, тоді як “у Москві та у певних колах Вашингтона шукають причини, щоб поставити під сумнів цілісність українського оборонного управління”.
Архип Куїнджі – український художник родом із Маріуполя, чиї пейзажі здобули міжнародне визнання. У своїх роботах митець нерідко зображував Чорне море, Кримські гори, Дніпро та рідне місто. На початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали його роботи, що знаходились у Маріуполі, а музей, присвячений життю й творчості митця, зруйнували.
До дня народження Архипа Куїнджі розповідаємо, як маловідомий самоук з України, попри труднощі та невдачі, став всесвітньо визнаним художником.
27 січня міністри закордонних справ країн Євросоюзу на зустрічі в Брюсселі погодили чергове продовження санкцій проти Росії, запроваджених через розв’язану Кремлем повномасштабну війну проти України, повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас.
Військовослужбовець Інтернаціонального легіону оборони України з позивним “Парадокс” – командир екіпажу американського бронетранспортера M113. Він віртуозно володіє цією технікою і постійно удосконалюється, адже майстерність легіонера кожного дня випробовується боєм. Їздити доводиться до передових позицій, нерідко під артилерійськими обстрілами та атаками дронів. Саме бронемашина часто залишається єдиним шансом доставити життєвонеобхідні вантажі, боєприпаси, воду, або, коли хтось із хоробрих платить за стійкість своєю кров’ю, – евакуювати з поля бою пораненого побратима. І що ж робити, якщо гусениця пошкоджена міною, 152-міліметрові снаряди ворожої артилерії, яка полює на тебе, лягають зовсім неподалік, а попереду, на лінії вогню, важко поранений побратим?..
Голова Міністерства природних ресурсів і екології РФ Олександр Козлов заявив, що пляжі Чорноморського узбережжя стануть придатними для безпечного відпочинку людей лише через рік. Причиною стало забруднення продуктами нафти.