27 вересня 1941 року почались перші розстріли у Бабиному Яру

Джерело: Букви

Понад 80 років тому у Києві відбулась одна з найтрагічніших подій міста у період Другої світової війни – розстріл цивільних громадян, зокрема представників єврейської національності та ромів, а також тих, хто намагався їх врятувати. Розстріляли нацисти також українських націоналістів, радянське підпілля та пацієнтів психіатричної лікарні.

Німецькі війська окупували Київ 18 вересня 1941 року. Після цього у місті пролунали вибухи у Київській цитаделі та на Хрещатику: їх влаштували радянські диверсанти.

Саме це стало приводом для німецьких окупантів оголосити показові каральні операції, хоча насправді винищення єврейського народу було ідеологією Третього рейху.

Вже 27-28 вересня нацисти вивісили у Києві оголошення про те, що 29 вересня о 8 ранку євреї повинні зібратись на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Однак перший розстріл відбувся саме 27 вересня 1941 року: тоді жертвами нацистів стали 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідоме.

Російські війська намагаються відрізати Одеську та Дніпропетровську області від джерел електропостачання, атакуючи енергетичні мережі та лінії передач. Наразі в цих регіонах складна ситуація зі світлом.

Російські війська 22 листопада скинули на Слов’янськ Донецької області авіабомбу ФАБ-500. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще троє дістали поранення. Пошкоджено дев’ять багатоповерхових будинків.

Будівництво 15 нових лінкорів класу Trump збільшить витрати США на оновлення військово-морського флоту на мільярди доларів. Водночас американські ВМС вже зазнають серйозного перевантаження через війну з Іраном: кораблі перебувають у морі по 10-11 місяців замість звичайних семи, ремонти відтерміновуються, тоді як у Тихому океані протягом трьох місяців не було жодного американського авіаносця.

Станом на вечір 22 листопада рятувальникам вдалося деблокувати дитину з-під завалів багатоповерхівки у Димері, що на Київщині.

Латвійська партія «Злагода» (Saskaņa) ухвалила рішення про самоліквідацію після провалу на парламентських виборах і втрати державного фінансування. Політична сила не змогла подолати виборчий бар’єр і набрала менш як 1% голосів.