29 січня – День пам‘яті Героїв Крут

Джерело: Букви

Щорічно 29 січня в Україні вшановують героїв Крут – студентів, які на кілька днів зупинили наступ більшовиків на Київ, ціною власного життя.

Коли у 1917 році після жовтневого перевороту у Росії до влади прийшли більшовики, вони прагнули отримати контроль і над на той час Українською Народною Республікою.

Відтак вже у грудні 1917 року більшовики почали збройний наступ на Україну. До середини січня 1918 року їм вдалось окупувати майже все Лівобережжя і вони почали просування до Києва. Навіть у таких умовах 22 січня 1918 року Центральною Радою було проголошено незалежність УНР.

Захопивши Полтаву, просування на захід уздовж залізниці продовжувала 1-ша Революційна армія, тоді як з Гомеля на Бахмач рухалась 2-га. Вони планували об’єднатись на з’єднанні двох залізничних колій.

28 січня вони досягли мети, об’єднавшись у Бахмачі, і під командуванням Михайла Муравйова почали просування до Києва.

Вранці 29 січня розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. Тут же наступ більшовиків зупинили українські частини, до яких приєднались учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. Тож участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців (разом понад 500 воїнів і 20 старшин).

Вони були озброєні 16 кулеметами та однією гарматою. Більшовики вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР командував Аверкій Гончаренко, а з єдиної гармати по ворогу стріляв сотник Семен Лощенко. Вигідна позиція та героїзм українців допомогли затримати більшовиків до темряви.

Та ворог не припиняв тиснути і українські воїни почали організований відступ у бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців – заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, яка вже зайняли більшовики. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили.

За різними оцінками, у бою під Крутами загинуло від 70 до 100 оборонців України. Втрати більшовиків тоді склали щонайменше 300 осіб.

4 лютого 1918 року більшовики під керівництвом Муравйова все ж наблизились до Києва і через два дні – масовано обстріляли місто з артилерії. Ще через три дні вони увірвались до Києва і вже 11 лютого проголосили Українську Робітничо-Селянську Республіку та її Народний секретаріат.

Та вже 1 березня 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ – відповідно до Брестського договору – українці визволили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. Відтак, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Саме завдяки затриманню більшовиків на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою “повстання на заводі Арсенал” у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.

Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут.

  • Щорічно 22 січня в Україні відзначають День Соборності на честь проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році.

Інформаційне поле України від початку повномасштабного вторгнення розвивається за логікою замкненого кола, де кожна наступна криза стратегічних комунікацій є прямим наслідком попередньої. Держава пройшла довгий шлях, на якому були новорічні розповіді про шашлики у травні, весняний “гіпноз” 2022 року про “два-три тижні”, гучні обіцянки кави на набережній Ялти після деокупації Харківщини та Херсонщини… І наступні роки різноманітних формулювань одного і того ж гірко-солодкого меседжу: “війна от-от закінчиться”. 

28 травня та в ніч на 29 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів. Серед них – Волгоградський нафтопереробний завод.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що за кордоном перебуває близько 8 мільйонів українців. Їх повернення урядовець назвав стратегічною метою.

Генштаб повідомив про ураження низки важливих об’єктів росіян уночі 28 травня.

Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.