29% українців вважають, що російську мову варто вчити у школі на рівні з іноземною – КМІС
Джерело: Київський міжнародний інститут соціології
Опитування, проведене КМІС, показало, що 29% українців вважають, що російську мову потрібно вивчати у школах і виділяти на це стільки ж часу, або менше, аніж на вивчення інших іноземних мов (англійської, німецької тощо).
У КМІС зауважили, що ставлять питання про вивчення російської мови у школах з 1990-х років, і востаннє відповідне опитування проводили у 2023 році. Тоді було зафіксовано значний зріст частки осіб, які зовсім проти вивчення російської у школах.
Станом на початок 2025 року кількість тих, хто зовсім проти вивчення російської мови у школі продовжує зростати: якщо у 2023 таких було 52%, то зараз – 58%.
Також зменшується кількість тих, хто вважає, що російську потрібно вчити – з 42% у 2023 до 38% у 2025.
“При цьому треба врахувати, що серед цих 38%, які вважають, що російську мову варто вивчати, лише 9% говорять про вивчення на рівні української мови або принаймні вищому рівні, ніж інші іноземні мови (наприклад, англійська мова). Решта 29% вважають, що вивчати варто на рівні інших іноземних мов або навіть нижчому рівні”.
Загалом же, на питання про те, який час на вивчення російської мови в українських школах потрібно виділяти, респонденти відповіли так:
- така ж кількість часу, як і на вивчення української – 3%
- менше часу, аніж на вчення української, але більше, аніж на вивчення інших іноземних мов – 6%
- така ж кількість часу або менше, аніж на вивчення іноземних мов – 29%
- не треба вчити російську мову зовсім – 58%
- важко відповісти – 4%
Якщо зважати на регіональний поділ, за збереження російської мови у школах виступають 25% опитаних на заході, 36% опитаних у центрі, 51% опитаних на півдні та 57% опитаних на сході.
На питання про те, чому потрібно вивчати російську мову у школах, опитані відповіли наступним чином:
- одна з іноземних мов, яку варто знати – 38%
- в Україні багато людей розмовляють російською, мають російськомовне оточення, маємо ситуацію, яка склалась історично – 32%
- варто знати мову ворога – 14%
- потрібно вивчати, якщо є особисте бажання – 9%
- потрібно знати мову сусідів, коли ситуація налагодиться – 8%
- задля споживання російськомовного продукту (література, культура тощо) – 6%
- мова поза політикою, російська мова не винна у війні – 5%
Опитування проводилось упродовж 14 лютого – 4 березня 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом опитано 1029 респондентів віком від 18-ти років з громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (окрім тимчасово окупованих територій).
- Опитування свідчить, що більшість українців не виїжджатимуть до іншої держави на постійне місце проживання після завершення війни та повного відкриття кордонів.
Пекін не готовий виконувати вимоги Заходу щодо масштабного стимулювання споживання та скорочення промислових субсидій. Аналітики вважають, що Китай розраховує послабити торговельні конфлікти без серйозних змін у своїй політиці.
Домовленість Ірану та Оману щодо нового маршруту судноплавства не означає відновлення руху через Ормузьку протоку. У Тегерані заявили, що для її відкриття потрібні окремі рішення.
На військовій базі Таджі на північ від Багдада загорівся склад боєприпасів. За даними влади Іраку, через сильну спеку частина боєприпасів почала вибухати.
Франція посилила перевірку інвестицій із країн, що не входять до Європи. Тепер купівля від 10% акцій публічної компанії у стратегічній галузі потребуватиме дозволу уряду.
Директора CEO Club Ukraine Дмитра Карчука затримали в Польщі не за новий інцидент на кордоні, а через європейський ордер, виданий Німеччиною. Німецькі правоохоронці вважають, що у 2024 році він міг забрати зі складу 171 електровелосипед за підробленими документами та не доставити вантаж замовнику.