29% українців вважають, що російську мову варто вчити у школі на рівні з іноземною – КМІС
Джерело: Київський міжнародний інститут соціології
Опитування, проведене КМІС, показало, що 29% українців вважають, що російську мову потрібно вивчати у школах і виділяти на це стільки ж часу, або менше, аніж на вивчення інших іноземних мов (англійської, німецької тощо).
У КМІС зауважили, що ставлять питання про вивчення російської мови у школах з 1990-х років, і востаннє відповідне опитування проводили у 2023 році. Тоді було зафіксовано значний зріст частки осіб, які зовсім проти вивчення російської у школах.
Станом на початок 2025 року кількість тих, хто зовсім проти вивчення російської мови у школі продовжує зростати: якщо у 2023 таких було 52%, то зараз – 58%.
Також зменшується кількість тих, хто вважає, що російську потрібно вчити – з 42% у 2023 до 38% у 2025.
“При цьому треба врахувати, що серед цих 38%, які вважають, що російську мову варто вивчати, лише 9% говорять про вивчення на рівні української мови або принаймні вищому рівні, ніж інші іноземні мови (наприклад, англійська мова). Решта 29% вважають, що вивчати варто на рівні інших іноземних мов або навіть нижчому рівні”.
Загалом же, на питання про те, який час на вивчення російської мови в українських школах потрібно виділяти, респонденти відповіли так:
- така ж кількість часу, як і на вивчення української – 3%
- менше часу, аніж на вчення української, але більше, аніж на вивчення інших іноземних мов – 6%
- така ж кількість часу або менше, аніж на вивчення іноземних мов – 29%
- не треба вчити російську мову зовсім – 58%
- важко відповісти – 4%
Якщо зважати на регіональний поділ, за збереження російської мови у школах виступають 25% опитаних на заході, 36% опитаних у центрі, 51% опитаних на півдні та 57% опитаних на сході.
На питання про те, чому потрібно вивчати російську мову у школах, опитані відповіли наступним чином:
- одна з іноземних мов, яку варто знати – 38%
- в Україні багато людей розмовляють російською, мають російськомовне оточення, маємо ситуацію, яка склалась історично – 32%
- варто знати мову ворога – 14%
- потрібно вивчати, якщо є особисте бажання – 9%
- потрібно знати мову сусідів, коли ситуація налагодиться – 8%
- задля споживання російськомовного продукту (література, культура тощо) – 6%
- мова поза політикою, російська мова не винна у війні – 5%
Опитування проводилось упродовж 14 лютого – 4 березня 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом опитано 1029 респондентів віком від 18-ти років з громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (окрім тимчасово окупованих територій).
- Опитування свідчить, що більшість українців не виїжджатимуть до іншої держави на постійне місце проживання після завершення війни та повного відкриття кордонів.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково