29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA

Джерело: дослідження PISA-2025.

Українські 15-річні підлітки в середньому відстають від ровесників у країнах ОЕСР приблизно на півтора року навчання з математики та природничих наук і майже на два роки – з читання. Такі результати показало міжнародне дослідження PISA-2025.

У природничих науках Україна набрала 448 балів, у математиці – 431, у читанні – 418. Це нижче за середні показники країн ОЕСР відповідно на 34, 32 та 43 бали. Водночас у порівнянні з 2022 роком статистично значущого погіршення не зафіксували в жодній із трьох основних сфер.

“Перший важливий результат PISA-2025 – українська освіта вистояла. Порівняно з 2022 роком результати наших 15-річних підлітків статистично значуще не погіршилися в жодній із трьох основних галузей”, – зазначив міністр освіти Андрій Бутенко.

Йдеться про покоління, яке почало школу у 2016 році. У п’ятому класі його навчання перервала пандемія COVID-19, а з сьомого класу ці діти навчаються в умовах повномасштабної війни. Попри стабілізацію, до показників 2018 року Україна так і не повернулася. Найбільше падіння сталося між 2018 і 2022 роками.

“Жодна країна не відновилася до рівня 2018-го року. В Україні падіння стабілізувалося, середні результати статистично не відрізняються від результатів 2022-го. І це хороша новина. Насправді, це крутий результат для воюючої країни, що потерпає від агресії, і ознака стійкості освітньої системи”, – зазначила співзасновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник.

Найгірше українські підлітки впоралися з читанням. Базового рівня тут досягли 55% учнів. У математиці таких 54%, а у природничих науках – 65%.

29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA

Голова громадської спілки “Освіторія” Зоя Литвин наголосила, що проблема не зводиться до кількості прочитаних книжок.

“Читання – це найбільша, найкритичніша проблема. Йдеться не про те, скільки книжок прочитала дитина. Читання – це фундамент, без якого неможливо вчитися взагалі: здатність зрозуміти текст, знайти головне, зіставити факти, побачити маніпуляцію. Без цього не засвоїться ні математика, ні фізика, ні історія. Без цього дитина не стане дорослим, що мислить критично”, – зазначила вона.

Окремо дослідження показало великий розрив між хлопцями та дівчатами у читанні – 32 бали, що приблизно відповідає півтора року навчання.

“Якщо середня українська дівчинка 15 років читає як десятикласниця, то 15-річний хлопчик читає наче він у середині 8-го класу”, – пояснила Коберник.

29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA

Ще однією системною проблемою залишається нерівність між містом і селом. Що більший населений пункт, то вищі середні результати учнів. Нині різниця між міськими та сільськими школами відповідає приблизно трьом рокам навчання. У 2018 році вона становила близько двох років. У сільській місцевості майже половина школярів не досягає базового рівня з природничих наук, а приблизно три п’ятих – з математики та читання.

“По суті, місце народження дитини та економічний статус родини визначає якість освіти, яку вона отримає, і з цими факторами треба працювати системно”, – наголосила Литвин.

За всіма трьома напрямами одночасно базового рівня не досягають 29,3% українських підлітків. Хоча б в одній сфері нижче базового рівня перебувають 56,4%.

29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA

Високі результати демонструє значно менша частка учнів: 2% у природничих науках, 2,6% у математиці та 0,7% у читанні. Одразу в усіх трьох сферах високого рівня досягають лише 0,3%. При цьому 15% учнів із несприятливими умовами для навчання все ж демонструють високі результати з природничих дисциплін.

Дослідження також показало, що цифрові інструменти вже стали звичною частиною навчання: 54% українських підлітків користуються штучним інтелектом щонайменше раз на тиждень.

Основний тест PISA в Україні виконали 7 105 п’ятнадцятирічних учнів. Загалом у дослідженні взяли участь 8 962 школярі з 297 закладів освіти. Через безпекову ситуацію тестування проводили лише у 17 регіонах. До вибірки не потрапили Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська та Херсонська області, а також Крим. Коберник наголосила, що це означає важливе обмеження результатів.

“Фактично, це інформація про дві третини України, де можна організувати хоча б змішане навчання і відповідно очне тестування. Тобто, це дані тих дітей, хто має кращі умови для навчання. І відповідно ми нічого не знаємо про тих, хто навіть таких умов не має”, – зазначила вона.

Адміністрація президента США Дональда Трампа не запросила Велику Британію, Францію та країни Балтії на заплановану в Польщі зустріч, присвячену майбутньому НАТО.

У Сінгапурі запустили пілотний сервіс знайомств FirstDate для держслужбовців віком від 21 до 35 років. Система підбирає користувачам одну пару за раз за допомогою математичного алгоритму.

Американські сенатори відклали до листопада спробу прискорено ухвалити закон, який має закріпити постійну заборону на продаж китайських автомобілів у США. Причиною стали розбіжності щодо можливого впливу документа на Mercedes-Benz.

На Черкащині прокуратура розслідує обставини травмування чоловіка, який, за його словами, зазнав побиття у Звенигородському ТЦК та згодом опинився у реанімації.

Президент США Дональд Трамп підписав указ, який передбачає скорочення популяції інвазивних комарів у Вашингтоні щонайменше на 90% до 2028 року, а кліщів – на 50%.