29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA
Джерело: дослідження PISA-2025.
Українські 15-річні підлітки в середньому відстають від ровесників у країнах ОЕСР приблизно на півтора року навчання з математики та природничих наук і майже на два роки – з читання. Такі результати показало міжнародне дослідження PISA-2025.
У природничих науках Україна набрала 448 балів, у математиці – 431, у читанні – 418. Це нижче за середні показники країн ОЕСР відповідно на 34, 32 та 43 бали. Водночас у порівнянні з 2022 роком статистично значущого погіршення не зафіксували в жодній із трьох основних сфер.
“Перший важливий результат PISA-2025 – українська освіта вистояла. Порівняно з 2022 роком результати наших 15-річних підлітків статистично значуще не погіршилися в жодній із трьох основних галузей”, – зазначив міністр освіти Андрій Бутенко.
Йдеться про покоління, яке почало школу у 2016 році. У п’ятому класі його навчання перервала пандемія COVID-19, а з сьомого класу ці діти навчаються в умовах повномасштабної війни. Попри стабілізацію, до показників 2018 року Україна так і не повернулася. Найбільше падіння сталося між 2018 і 2022 роками.
“Жодна країна не відновилася до рівня 2018-го року. В Україні падіння стабілізувалося, середні результати статистично не відрізняються від результатів 2022-го. І це хороша новина. Насправді, це крутий результат для воюючої країни, що потерпає від агресії, і ознака стійкості освітньої системи”, – зазначила співзасновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник.
Найгірше українські підлітки впоралися з читанням. Базового рівня тут досягли 55% учнів. У математиці таких 54%, а у природничих науках – 65%.
29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA
Голова громадської спілки “Освіторія” Зоя Литвин наголосила, що проблема не зводиться до кількості прочитаних книжок.
“Читання – це найбільша, найкритичніша проблема. Йдеться не про те, скільки книжок прочитала дитина. Читання – це фундамент, без якого неможливо вчитися взагалі: здатність зрозуміти текст, знайти головне, зіставити факти, побачити маніпуляцію. Без цього не засвоїться ні математика, ні фізика, ні історія. Без цього дитина не стане дорослим, що мислить критично”, – зазначила вона.
Окремо дослідження показало великий розрив між хлопцями та дівчатами у читанні – 32 бали, що приблизно відповідає півтора року навчання.
“Якщо середня українська дівчинка 15 років читає як десятикласниця, то 15-річний хлопчик читає наче він у середині 8-го класу”, – пояснила Коберник.
29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA
Ще однією системною проблемою залишається нерівність між містом і селом. Що більший населений пункт, то вищі середні результати учнів. Нині різниця між міськими та сільськими школами відповідає приблизно трьом рокам навчання. У 2018 році вона становила близько двох років. У сільській місцевості майже половина школярів не досягає базового рівня з природничих наук, а приблизно три п’ятих – з математики та читання.
“По суті, місце народження дитини та економічний статус родини визначає якість освіти, яку вона отримає, і з цими факторами треба працювати системно”, – наголосила Литвин.
За всіма трьома напрямами одночасно базового рівня не досягають 29,3% українських підлітків. Хоча б в одній сфері нижче базового рівня перебувають 56,4%.
29% українських школярів не досягає базового рівня знань одразу з трьох предметів, – PISA
Високі результати демонструє значно менша частка учнів: 2% у природничих науках, 2,6% у математиці та 0,7% у читанні. Одразу в усіх трьох сферах високого рівня досягають лише 0,3%. При цьому 15% учнів із несприятливими умовами для навчання все ж демонструють високі результати з природничих дисциплін.
Дослідження також показало, що цифрові інструменти вже стали звичною частиною навчання: 54% українських підлітків користуються штучним інтелектом щонайменше раз на тиждень.
Основний тест PISA в Україні виконали 7 105 п’ятнадцятирічних учнів. Загалом у дослідженні взяли участь 8 962 школярі з 297 закладів освіти. Через безпекову ситуацію тестування проводили лише у 17 регіонах. До вибірки не потрапили Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська та Херсонська області, а також Крим. Коберник наголосила, що це означає важливе обмеження результатів.
“Фактично, це інформація про дві третини України, де можна організувати хоча б змішане навчання і відповідно очне тестування. Тобто, це дані тих дітей, хто має кращі умови для навчання. І відповідно ми нічого не знаємо про тих, хто навіть таких умов не має”, – зазначила вона.
- За результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, школи в українських селах на 4-5 років відстають від шкіл у містах.
- Дослідники з Мічиганського університету (США) виявили, що на оцінки учнів серед іншого впливає те, в якому порядку викладач перевіряє роботи навчальної групи. Як правило, це робиться за алфавітом.
Рада керівників МАГАТЕ вперше за 20 років передала справу Ірану до Ради Безпеки ООН через відсутність належної співпраці у розслідуванні слідів урану на незадекларованих об’єктах. За резолюцію проголосували 23 із 35 членів ради.
Майже третина 15-річних українців не досягає базового рівня одночасно з читання, математики та природничих наук, а понад половина має труднощі щонайменше в одній із цих галузей. Водночас результати PISA-2025 показали, що після різкого падіння у 2018-2022 роках середні показники українських підлітків більше не погіршуються.
Google оголосив про інвестиції на 13 мільярдів євро у розвиток ШІ-інфраструктури у Фінляндії. Компанія побудує три нові дата-центри, розширить наявний комплекс і протягом 22 років купуватиме до половини електроенергії, виробленої АЕС Ловііса.
Києво-Могилянська академія спільно зі шведським Södertörn University проведе дослідження громадянських прав ЛГБТ+ військових в Україні. Науковці з’ясовуватимуть, чи впливає участь у військовій службі на готовність суспільства та держави підтримувати вимоги щодо рівних прав.
Майже 2 млрд осіб у світі мають менструації, однак наука лише починає досліджувати потенціал менструальної крові. Особливу увагу вчені приділяють клітинам, які містяться в ній, та їхній здатності сприяти відновленню пошкоджених тканин.