5 загиблих та щонайменше 40 постраждалих: наслідки ракетної атаки РФ по Україні
Джерело: голова МВС України Ігор Клименко
За останніми даними, унаслідок масованого ракетного обстрілу України вранці 23 січня, загинуло 5 осіб, ще 40 – поранені.
Зокрема у Києві внаслідок ракетного удару у столиці виникли кілька пожеж – у Святошинському, Солом’янському та Печерському районах.
“Одна людина загинула, є постраждалі цивільні. Пошкоджені дві багатоповерхівки, приватна будівля, автомобілі”, – зазначив Клименко.
У Київській області рятувальники працюють у Бучанському районі. Тут пошкоджені два багатоповерхові будинки, приватний будинок, господарчі споруди та автомобілі. Постраждали троє осіб.
На Дніпропетровщині внаслідок атаки по Павлограду одна людина загинула, одна – травмована.
У Харкові війська РФ влучили у два багатоповерхові будинки. За попередніми даними, троє осіб загинули, ще близько 30 постраждали.
Рятувальники обстежують пошкоджені будівлі, розбирають завали. На місцях працюють психологи. Слідчі поліції ретельно фіксують ці злочини.
- У Харківській області унаслідок російських обстрілів пошкоджено низку об’єктів інфраструктури, зокрема газопровід. Є поранені, серед яких – діти.
Іранські медіа з посиланням на анонімні джерела повідомляють, що президент країни Масуд Пезешкіан нібито звернувся з листом про відставку на тлі загострення конфлікту між урядом і силовими структурами. Офіційного підтвердження цієї інформації нині немає.
Сотні людей у кенійському місті Наньюкі протестують проти планів США створити карантинний центр для американців, які контактували з вірусом Ебола. Акція відбулася після того, як Високий суд Кенії тимчасово призупинив реалізацію проєкту.
Представники ЛГБТК+ спільноти в Гані почали видаляти дописи в соцмережах і переглядати свою онлайн-присутність після ухвалення нового законопроєкту. Документ передбачає від трьох до десяти років ув’язнення.
Іранські переговорники вирішили тимчасово зупинити контакти зі США стосовно мирної угоди через бойові дії ізраїльської армії проти “Хезболли” у Лівані.
Кухонні губки під час звичайного миття посуду виділяють мікропластик, з’ясували науковці Боннського університету. Водночас найбільше навантаження на довкілля створює не пластик, а споживання води.