700 висланих дипломатів і 130 нових справ – як Європа відповідає на шпигунську експансію РФ

Джерело: СЗРУ

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські спецслужби вислали близько 700 російських розвідників, які діяли під прикриттям дипломатичних місій. Наймасштабніші чистки відбулися в Болгарії, де статус “persona non grata” отримали 82 представники російських дипустанов.

Тоді як у Німеччині вислали 65 осіб, у Польщі – 58, Румунії – 52, Словаччині – 39, Нідерландах і Словенії – по 34 та ін.

Після втрати мережі під дипломатичним дахом російські спецслужби переключилися на вербування “одноразових агентів” з-поміж цивільних у Європі. Зафіксовано 47 випадків звинувачення у шпигунстві на користь Москви у Польщі, 20 – в Естонії, 19 – у Латвії, 12 – у Німеччині та 10 – у Сполученому Королівстві. Загалом підозрюваними в роботі на Росію стали 130 осіб у 12 європейських країнах, –  зазначили у відомстві.

Російські вербувальники активно використовують інтернет, соціальні мережі, церковні громади, спортивні клуби та масові заходи для пошуку потенційних виконавців, додали у СЗРУ. Таких осіб як правило залучають лише один раз – для отримання інформації або виконання певних завдань на користь агресора. Це частина гібридної стратегії Кремля, спрямованої на підрив безпеки європейських держав.

У Службі зовнішньої розвідки України закликали українців і громадян інших країн до пильності, аби не стати інструментом російської агресії.

Зауважимо, уряди країн ЄС домовились обмежити поїздки російських дипломатів всередині блоку у відповідь на сплеск спроб саботажу, які, за даними розвідки, часто виконуються шпигунами, які працюють під дипломатичним прикриттям. Спонсоровані Кремлем агенти розвідки звинувачуються в ескалації проти країн НАТО – від підпалів до кібератак та використання БпЛА – у межах скоординованої кампанії з дестабілізації союзників України.

Запропоновані правила зобов’яжуть російських дипломатів, які працюють у столицях ЄС, інформувати уряди інших країн про свої плани поїздок, перед тим як перетнути кордон країни перебування. Дану ініціативу запропонувала Чехія. Вона є частиною нового пакета санкцій ЄС проти Росії. Щоб ухвалити санкції потрібна згода всіх членів блоку. Спершу Угорщина була проти цієї ініціативи, але згодом зняла вето, повідомили два джерела.

  • Двох 17-річних юнаків заарештували в Нідерландах у справі, пов’язаній з російським шпигунством.
  • Австрійські спецслужби викрили багаторічного співробітника енергетичного концерну OMV, який передавав конфіденційну інформацію російському дипломату. Про це повідомляє австрійський журнал Profil у матеріалі під назвою “Шпигуни Путіна в OMV”.
  • Служба державної безпеки Латвії затримала громадянина країни, підозрюваного у передачі російській розвідці даних про військові об’єкти Латвії, їх планування та системи безпеки.

Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.

Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.

Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.

Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.

Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.