700 висланих дипломатів і 130 нових справ – як Європа відповідає на шпигунську експансію РФ
Джерело: СЗРУ
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські спецслужби вислали близько 700 російських розвідників, які діяли під прикриттям дипломатичних місій. Наймасштабніші чистки відбулися в Болгарії, де статус “persona non grata” отримали 82 представники російських дипустанов.
Тоді як у Німеччині вислали 65 осіб, у Польщі – 58, Румунії – 52, Словаччині – 39, Нідерландах і Словенії – по 34 та ін.
Після втрати мережі під дипломатичним дахом російські спецслужби переключилися на вербування “одноразових агентів” з-поміж цивільних у Європі. Зафіксовано 47 випадків звинувачення у шпигунстві на користь Москви у Польщі, 20 – в Естонії, 19 – у Латвії, 12 – у Німеччині та 10 – у Сполученому Королівстві. Загалом підозрюваними в роботі на Росію стали 130 осіб у 12 європейських країнах, – зазначили у відомстві.
Російські вербувальники активно використовують інтернет, соціальні мережі, церковні громади, спортивні клуби та масові заходи для пошуку потенційних виконавців, додали у СЗРУ. Таких осіб як правило залучають лише один раз – для отримання інформації або виконання певних завдань на користь агресора. Це частина гібридної стратегії Кремля, спрямованої на підрив безпеки європейських держав.
У Службі зовнішньої розвідки України закликали українців і громадян інших країн до пильності, аби не стати інструментом російської агресії.
Президент США Дональд Трамп спростував повідомлення медіа про те, що його китайський колега Сі Цзіньпін заявив, що очільник Кремля Володимир Путін може пошкодувати про вторгнення в Україну.
На сході Демократичної Республіки Конго зареєстрували нові ймовірні смерті від Еболи, збільшивши загальну кількість до 131.
Оригінальний саундтрек до культової відеогри Doom, випущеної у 1993 році, внесли до Національного реєстру аудіозаписів Бібліотеки Конгресу США.
Європейська комісія оголосила про підготовку додаткової фінансової підтримки для фермерів, які зіткнулися зі стрімким зростанням цін на добрива після загострення ситуації навколо Ірану. У Брюсселі також розглядають можливість створення резервів добрив для запобігання майбутнім кризам.
Лідери ЄС мають намір обговорити продовження терміну повторного затвердження санкцій проти Росії з шести місяців до року на своїй зустрічі в Брюсселі наступного місяця.