«Схеми»: батько Єрмака після обрання Зеленського президентом літав до РФ через Білорусь

Джерело: “Схеми” (Радіо Свобода).

Батько колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака – Борис Єрмак у 2019 році здійснював поїздки до Росії через територію Білорусі. Про це повідомили журналісти проєкту “Схеми” з посиланням на дані авіаперельотів. За інформацією розслідувачів, одна з таких поїздок відбулася восени 2019 року – вже після того, як Володимир Зеленський став президентом, а Андрій Єрмак отримав посаду його помічника.

Згідно з оприлюдненими даними, 2 листопада 2019 року Борис Єрмак вилетів із Мінська до Санкт-Петербурга рейсом Belavia, а 6 листопада повернувся назад тим самим маршрутом. Разом із ним подорожувала його дружина – уродженка Санкт-Петербурга та мати Андрія Єрмака.

Журналісти зазначають, що жінка щонайменше тричі відвідувала Росію через Білорусь – у 2018 році та двічі у 2019-му. Після припинення прямого авіасполучення між Україною та РФ саме маршрут через Мінськ залишався одним із доступних способів дістатися Росії.

«Схеми»: батько Єрмака після обрання Зеленського президентом літав до РФ через Білорусь.

Ім’я Бориса Єрмака також пролунало під час засідання Вищого антикорупційного суду 12 травня у справі щодо Андрія Єрмака. НАБУ та САП підозрюють екскерівника Офісу Президента у легалізації понад 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного комплексу в Козині на Київщині.

За версією слідства, Борис Єрмак був довіреною особою та контролював будівництво однієї з резиденцій у кооперативі “Династія”. Прокурори заявляли, що він брав участь у нарадах із підрядниками, погоджував кошториси та фінансові документи.

Під час судового засідання прокурорка САП Валентина Гребенюк зачитувала фрагменти листування за грудень 2022 року, де йшлося про погодження рахунків на електроматеріали для об’єкта будівництва.

“В листуванні за грудень 2022 року… ставиться питання про погодження Борисом Михайловичем рахунку на електроматеріали для тимчасового зимового електрозабезпечення або надання альтернативного постачальника”, – зазначила прокурорка у суді.

Пізніше, за даними слідства, координацію будівництва нібито передали дизайнерці Наталії Квеленковій. Сам Андрій Єрмак причетність до елітної забудови заперечує. Після вручення підозри він заявив:

“У мене немає жодного будинку, у мене є тільки одна квартира і один автомобіль, який ви бачили”.

Окремо журналісти нагадали про попередні публікації щодо бізнес-зв’язків родини Єрмаків із російськими партнерами. Зокрема, за даними YouControl, Борис Єрмак упродовж багатьох років очолював компанію “Інтерпромфінанс Україна”, співвласником якої був Андрій Єрмак разом із громадянином РФ Рахамімом Емануїловим.

Адвокат Андрія Єрмака Ігор Фомін, коментуючи запит журналістів щодо поїздок батьків до РФ та інформації про будівництво в Козині, заявив, що ці питання “не стосуються кримінального провадження”.

За колишнього голову Офісу президента Андрія Єрмака внесли повний розмір застави, визначений судом – 140 мільйонів гривень.
За даними медіа, за екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака внесли ще 9,8 мільйона гривень для виходу під заставу.
8 зі 140 млн грн застави за ексглаву Офісу президента України Андрія Єрмака планує внести його колишня бізнес-партнерка та в.о. директорки Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” Роза Тапанова.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що не має коштів для внесення застави після обрання йому запобіжного заходу.
Сім компаній за вихідні внесли понад 94 мільйони гривень застави за колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це повідомляють “Схеми” з посиланням на джерела у правоохоронних органах. Завдяки внесеним коштам 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО, де перебував кілька днів.
Аналітики YouControl проаналізували компанії та фізичних осіб, які переказували кошти на заставу для ексглави Офісу президента Андрія Єрмака. У дослідженні звернули увагу на фінансові показники фірм, їхніх власників та можливі зв’язки з політиками, судовими справами й бізнес-групами. Аналітики також заявили, що запропоновані зміни до Цивільного кодексу можуть суттєво обмежити доступ до аналізу відкритих даних.