763 об’єкти культурної спадщини України зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України.

Станом на 25 липня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 763 об’єкти культурної спадщини. З них об’єктів національного значення – 105, місцевого значення – 595, щойно виявлених – 63.

Із них пам’ятки архітектури складають 241 об’єкт, архітектури та містобудування – 218, історії – 185, архітектури та історії – 28, монументального мистецтва – 19, містобудування та монументального мистецтва – 17, археології – 18, архітектури, містобудування та історії – 27, містобудування – 5,  науки і техніки – 2, садово-паркового мистецтва – 1, архітектури, містобудування та монументального мистецтва – 1, архітектури та монументального мистецтва – 1.

Згідно з даними ОВА, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну повністю зруйновано 23 пам’ятки, частково пошкоджено 625 пам’яток, ступінь пошкодження 115 об’єктів залишається невідомим.

Пам’ятки культурної спадщини пошкоджено або зруйновано у 15 областях України:

Харківська область – 207 пошкоджених/чи зруйнованих пам’яток культурної спадщини (Богодухівський район – 4;  Ізюмський – 14; Красноградський – 2; Лозівський – 1; Харківський – 172; Чугуївський – 14). У тому числі 10 – національного значення, 193 місцевого значення, 4 – щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Донецька область – 100 (Краматорський район – 35; Маріупольський – 26; Бахмутський – 28, Покровський – 7;  Волноваський – 4). У тому числі 12 – національного значення, 88 – місцевого значення.

Херсонська область – 76 (Бериславський район – 10; Білозерський – 2; Каховський – 32; Херсонський – 32). У тому числі 11 – національного значення, 40 – місцевого значення, 25 – щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Київська область – 69 (Білоцерківський район – 1; Броварський район – 5; Бучанський район – 14; Вишгородський район – 6, місто Київ – 43). У тому числі 16 – національного значення, 37 – місцевого значення, 16 – щойно виявлених.

Одеська область – 69 (Білгород-Дністровський район – 1; Одеський – 68). У тому числі 18 – національного значення, 51 – місцевого значення.

Чернігівська область – 63 (Чернігівський район – 56; Корюківський – 1; Новгород-Сіверський – 2; Ніжинський – 3; Прилуцький – 1). У тому числі 25 – національного значення, 33 – місцевого значення та 5 – щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Запорізька область – 35 пам’ятки місцевого значення (Василівський район – 12; Запорізький – 12; Пологівський – 10; Мелітопольський – 1).

Львівська область – 32 (Золочівський район – 1; Стрийський – 1; Франківський – 29; Галицький – 1). У тому числі два – національного значення, 30 – місцевого значення.

Дніпропетровська область – 28 (Дніпровський район – 15; Криворізький – 1; Нікопольський – 12). У тому числі один – національного значення, 21 – місцевого значення, 6 – щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Луганська область – 25 пам’яток місцевого значення (Сватівський район – 5; Сєвєродонецький – 18, Щастинський – 2).

Сумська область – 25 (Конотопський район – 5; Охтирський – 12; Сумський – 7; Шосткинський – 1). У тому числі 5 – національного значення, 20 – місцевого значення.

Миколаївська область – 22 (Миколаївський   район – 22). У тому числі три – національного значення, 15 – місцевого значення, 4 – щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Хмельницька область – 6 (Шепетівський район – 1; Хмельницький – 5). У тому числі три – місцевого значення, ще три – щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Вінницька область – 4 (Вінницький район – 4). У тому числі один – національного значення, три – місцевого значення.

Житомирська область – 2 (Коростенський район – 2). У тому числі один – національного значення та один – місцевого значення.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.