80 років від погрому у Кельцях: як вигадана історія обернулася вбивством 42 євреїв у Польщі
Джерело: Букви
4 липня 1946 року в польському місті Кельці натовп напав на місцеву єврейську громаду. Ці події увійшли в історію як погром у Кельцях – найбільший післявоєнний напад на євреїв у Польщі. За один день загинули 42 євреї, ще понад 50 – зазнали поранень. Трагедія стала одним із найтрагічніших проявів післявоєнного антисемітизму в Європі та суттєво вплинула на подальшу долю єврейської громади країни.
Після війни в Польщі зберігалися сильні антисемітські настрої. Частина суспільства пов’язувала євреїв із новою комуністичною владою, оскільки серед її представників були євреї, а сам уряд офіційно засуджував прояви антисемітизму та намагався захищати тих, хто пережив Голокост.
Напруженість посилювали й окремі заяви представників духовенства. За кілька днів до трагедії польський кардинал Август Глонд відмовився публічно засудити антисемітизм у лавах Римо-католицької церкви, а згодом заявив, що євреї самі сприяють виникненню ворожого ставлення через свою участь у встановленні комуністичної влади. Подібні твердження висловлював і єпископ Кельців.
У 1946 році в Кельцях проживали кілька сотень євреїв. Більшість із них мешкала в будинку єврейської громади на вулиці Планти, 7.
Приводом стала вигадана історія про викрадення дитини
Поштовхом до початку погрому у Кельцях стало зникнення восьмирічного Генрика Блащика. Хлопчик зник 1 липня, а через два дні повернувся додому й заявив, що його нібито викрали євреї та хотіли вбити.
Пізніше розслідування встановило, що насправді батько відправив дитину до села, а після повернення хлопчика навчили вигаданій історії. Однак тоді містом уже поширилися чутки про нібито “ритуальне вбивство”, яке готували євреї.
4 липня біля будинку на вулиці Планти зібрався великий натовп. Близько 10-ї години ранку почався напад, у якому брали участь не лише цивільні, а й люди у військовій формі.
Серед натовпу лунали заклики: “Смерть євреям!”, “Смерть убивцям наших дітей!” і “Завершимо роботу Гітлера!”.
Опівдні до будинку прибула група на чолі із сержантом міліції Владиславом Блахутом. Як встановили пізніше, саме він був єдиним співробітником міліції серед тих, хто увійшов до будівлі. За свідченнями очевидців, він роззброїв євреїв, які намагалися захищатися, а коли вони відмовилися виходити на вулицю, почав бити їх руків’ям револьвера, вигукуючи: “Німці не встигли знищити вас, але ми закінчимо їхню роботу”.
Після цього натовп увірвався до будинку. Людей – чоловіків, жінок, літніх і дітей – викидали з вікон, били металевими прутами, молотками та дерев’яними кийками. До кінця дня загинули 42 особи, ще понад 50 отримали поранення.
Суд, страти та масова еміграція
Розслідування почалося практично одразу після погрому . Уже 9 липня перед виїзною сесією Верховного військового суду постали 12 обвинувачених.
11 липня суд виніс вирок: дев’ятьох засудили до смертної кари, одного – до довічного ув’язнення, ще двох – до 10 і 7 років позбавлення волі. Президент Польської Народної Республіки Болеслав Берут не скористався правом помилування, і смертні вироки були виконані.
Погром у Кельцях спричинив масовий від’їзд євреїв із Польщі. Якщо у травні 1946 року країну залишили близько 3,5 тисячі євреїв, у червні – 8 тисяч, то після липневих подій лише за один місяць емігрували приблизно 19 тисяч осіб, а в серпні – ще 35 тисяч.
Пам’ять про трагедію
Через 50 років після погрому у Кельцях, у 1996 році, президент Кельців офіційно попросив вибачення від імені мешканців міста. На 60-ті роковини пам’ятні заходи вже проходили за участю керівництва держави.
Президент Польщі Лех Качинський назвав погром у Кельцях “величезною ганьбою для поляків і трагедією євреїв”.
Водночас історики досі дискутують щодо обставин трагедії. Офіційна влада того часу поклала відповідальність на антиурядові сили, однак існують версії про можливу причетність до організації погрому у Кельцях представників тодішніх польських органів влади та радянських спецслужб. Остаточної відповіді на це питання історична наука досі не має.
5 липня в Україні відзначають День Військово-морських сил Збройних сил України.
Дослідники з Університету Брауна розробили “розумну” пов’язку для лікування ран, яка здатна самостійно визначати наявність небезпечних бактерій та вивільняти антибіотики лише тоді, коли вони справді потрібні.
4 липня 1946 року в польському місті Кельці натовп напав на місцеву єврейську громаду. Ці події увійшли в історію як погром у Кельцях – найбільший післявоєнний напад на євреїв у Польщі. За один день загинули 42 євреї, ще понад 50 – зазнали поранень. Трагедія стала одним із найтрагічніших проявів післявоєнного антисемітизму в Європі та суттєво вплинула на подальшу долю єврейської громади країни.
Компанія Sony Interactive Entertainment оголосила, що з січня 2028 року припинить виробництво фізичних дисків для всіх нових ігор, які виходитимуть на консолях PlayStation. Після цього нові релізи будуть доступні лише в цифровому форматі.
Пересувний кінотеатр The Sol Cinema з Уельсу виставив на аукціон найдавніший із відомих автографів Арнольда Шварценеггера, щоб зібрати кошти на продовження гастрольної діяльності. Аукціон триватиме до 7 липня, а виручені кошти спрямують на підтримку незалежного кінотеатру.