85% українців проголосували б за незалежність, якби референдум був сьогодні, – опитування
Джерело: сайт Фонду
Результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, засвідчили: якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то абсолютна більшість українців (85%) підтримали б незалежність.
Зокрема, за незалежність України проголосувала б як молодь (85%), так і найстарше покоління віком понад 60 років (83%), а також мешканці як міст (86%), так і сільської місцевості (84,5%).
Найбільше тих, хто підтримав би незалежність, – на Заході нашої країни (93%), але в Центрі так проголосували б 87%, на Сході – 78%, на Півдні – 72%. Проти були б лише 2% респондентів загалом по країні, причому на Заході таких було б критично менше 1%, а на Сході – близько 4%.
“Підтримка незалежності продовжує залишатися на історичному максимумі за останні 23 роки соціологічних досліджень. Вищим цей показник був лише у серпні 2022 р. – 87,5%”, – йдеться в матеріалі.
Водночас 76% українців переконані, що росіяни не сприймають Україну як незалежну суверенну державу. Причому такі оцінки переважають серед усіх соціально-демографічних груп респондентів, незалежно від їхнього віку, статі, типу населеного пункту, рівня освіти та доходів.
В регіональному розрізі думка про те, що росіяни не сприймають Україну як незалежну і суверенну державу, так само домінує в усіх макрорегіонах, однак показники дещо відрізняються. Так, найбільше це переконання поширене в Центрі (80,5%) та на Заході (78%) і дещо рідше згадується на Півдні (72%) та Сході (66%), хоча і там становить абсолютну більшість.
Також опитування свідчить, що позитивних оцінок напряму, в якому загалом розвиваються події в Україні, за останній рік поменшало: нині 40% українців вважають, що події розвиваються у правильному напрямі (було 49% у 2023 р.), тоді як 37% вважають цей напрям неправильним. Чоловіки дещо частіше за жінок оцінюють напрям розвитку як правильний, а от серед жінок більш виражена невизначеність.
Крім того, зазначається, що абсолютна більшість респондентів хоче будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), причому основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%).
Таке бажання превалює серед людей з різним рівнем достатку і в усіх вікових групах. Утім, з віком налаштованість залишатися в Україні зростає. Так, якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30-39 років – вже 81%, 40-49 років – 87%, 50-59 років – 90%, і серед найстаршої групи – 93%.
Довідка. Загальнонаціональне опитування проведено Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня.
Опитування методом face-to-face проводилося у 22 областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України, та на яких не ведуться бойові дії).
Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 6 серпня зустрілася з соціологами. Виявилось, що найбільше українці отримують новин з Телеграму та невеликих YouTube-каналів – 40,2%. Тоді як телемарафон обрали 16,6%.
Ввечері 1 лютого російський дрон атакував автобус одного із підприємств у Павлоградському районі, повідомили у ДСНС.
Лише за січень Росія випустила проти України більше 6000 ударних дронів, близько 5500 керованих авіаційних бомб та 158 ракет різних типів. Практично все це, зазначив президент Володимир Зеленський, було проти енергетики, залізниці, інфраструктури.
Швеція почала готувати один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України. Допомога міститиме ППО, радари Saab, РЕБ та дрони, зокрема deep strike.
У ніч на 1 лютого підрозділи Сил оборони вдарили по низці військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України та території РФ у межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина та її союзники мають залишатися рішучими у підтримці України й не піддаватися песимізму, попри зростання витрат на оборону та протидію російській загрозі.