92 роки тому радянська влада ухвалила документи про блокаду голодуючої України

Джерело: Національний музей Голодомору-геноциду/Instagram

22-23 січня 1933 року радянська влада ухвалила документи, які, фактично, означали блокаду України під час Голодомору.

Як зазначили в Національному музеї Голодомору-геноциду, блокада Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) у 1932–1933 роках була складовою Голодомору.

22 січня 1933 року ухвалили директиву ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР “Про попередження масових виїздів голодуючих селян за продуктами”.

Наступного дня, 23 січня, ухвалили постанову політбюро ЦК КП(б)У щодо недопущення масового виїзду “одноосібників” і колгоспників, заборони продажу залізничних квитків селянам. Ці документи мали ключове значення в розвитку подій Голодомору.

“Вони ввели суворі заходи, які обмежували переміщення селян і посилювали репресії. До жодного іншого адміністративного регіону СРСР чи республіки подібного рішення не було застосовано”, – зазначили в музеї.

Радянський уряд фактично заборонив селянам УСРР та Кубані (де переважало українське населення) залишати території, охоплені голодом. Це позбавляло їх шансу вижити.

Влада хотіла так не допустити поширення інформації про трагедію. Офіційно це пояснювали “боротьбою з куркульськими елементами”, які нібито “поширюють антирадянські чутки”.

Після ухвалення цих рішень залізничні станції, дороги та інші шляхи взяло під контроль ОГПУ(“Объединённое государственное политическое управление”, політична спецслужба при Раднаркомі СРСР), а людей, які намагалися виїхати без дозволу, арештовували.

Органи ОГПУ отримали необмежені повноваження для розшуку “дезертирів” та тих, хто шукав їжу в інших регіонах.

“Ці постанови є прямим доказом організованого характеру Голодомору. Вони підтверджують, що радянська влада свідомо ізолювала голодуючі регіони, забезпечувала контроль над населенням із використанням репресивних методів, а також ігнорувала гуманітарну катастрофу, поставивши ідеологічні цілі вище за життя мільйонів людей”, – наголосили в музеї Голодомору.

Акторка Кортні Кокс, відома за роллю Моніки в серіалі “Друзі”, опублікувала у соцмережах відео, в якому з гумором показала серію своїх “нікому не потрібних селфі”. У ролику – не глянцеві знімки, а кадри з алергією, почервонінням, прищами та моментами з повсякденного життя.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у прибережному місті Вонсан. Під час зустрічі він охарактеризував стосунки між країнами як “непереможне бойове братерство”, повідомило МЗС Росії.

Компанія Google додала до свого додатка Gemini AI функцію, яка дозволяє створювати відео зі статичних зображень. Тепер користувачі, які мають платну підписку, можуть завантажити фото, додати текстовий опис – і отримати 8-секундне відео. Інструмент працює на базі генератора Veo 3 і вже встиг стати популярним серед тих, хто хоче анімувати старі світлини, вигадати фантастичні сцени або змонтувати короткі візуальні історії з кількох частин.

26-річна туристка з Німеччини Кароліна Вілґа провела майже два тижні в самотньому виживанні в західноавстралійському плоскогір’ї. Її знайшли випадково – на узбіччі ґрунтової дороги, за 24 кілометри від покинутого авто, без взуття, знесилену, зневоднену й обліплену слідами від укусів комах. Поліція каже – це щастя, що вона взагалі вижила.

Громадська організація “Справа Громад” оголосила про розіграш оригіналу малюнка “Ми і є фортифікації”, створеного художником-аніматором Fill Feaouill. Кошти, зібрані під час благодійної лотереї, підуть на закупівлю нових екскаваторів для потреб оборони. Ініціативу підтримав п’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, який особисто фінансує постачання техніки для будівництва фортифікаційних споруд.