Поруч з Національним музеєм Голодомору вшановували пам’ять закатованих радянсько-кремлівським режимом українців

Щороку в четверту суботу листопада українці згадують трагічні події минулого, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв Голодоморів. У 2024 році День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 23 листопада.

Цей день є національною традицією, яка об’єднує країну у скорботі та пам’яті. Однією з важливих символічних традицій є запалення свічки пам’яті, яку українці ставлять на підвіконня своїх домівок о 16:00, після загальнонаціональної хвилини мовчання.

Центральним місцем вшанування пам’яті жертв Голодомору є Національний музей Голодомору-геноциду в Києві. Його меморіал у вигляді “свічки пам’яті” став символом згадки про мільйони загиблих. Щороку біля меморіалу збираються тисячі українців, приносячи колоски пшениці, хліб та свічки.

Музей не лише увічнює пам’ять про трагічні події, але й виконує освітню функцію, розповідаючи про масштаби трагедії, її причини та наслідки.

Сьогодні на екрані, розміщеному поруч з музеєм, висвітлювали розповіді очевидців Голодомору, де вони описувати жахіття цього злочину радянсько-кремлівського режиму.

Голодомор 1932–1933 років став однією з найтрагічніших сторінок в історії України. За різними оцінками, тоді загинули мільйони людей. Цей день — це не лише пам’ять про загиблих, але й нагадування про необхідність збереження історичної правди, щоб подібні трагедії більше не повторювалися.

Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.

В Європейській комісії прокоментували вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку.

На Харківщині засудили чоловіка, котрий на завдання російських спецслужб передавав розвіддані та готував підрив магістрального газопроводу. Харків’янин проведе за ґратами 15 років.

Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.

Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.