92 роки тому радянська влада ухвалила документи про блокаду голодуючої України

Джерело: Національний музей Голодомору-геноциду/Instagram

22-23 січня 1933 року радянська влада ухвалила документи, які, фактично, означали блокаду України під час Голодомору.

Як зазначили в Національному музеї Голодомору-геноциду, блокада Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) у 1932–1933 роках була складовою Голодомору.

22 січня 1933 року ухвалили директиву ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР “Про попередження масових виїздів голодуючих селян за продуктами”.

Наступного дня, 23 січня, ухвалили постанову політбюро ЦК КП(б)У щодо недопущення масового виїзду “одноосібників” і колгоспників, заборони продажу залізничних квитків селянам. Ці документи мали ключове значення в розвитку подій Голодомору.

“Вони ввели суворі заходи, які обмежували переміщення селян і посилювали репресії. До жодного іншого адміністративного регіону СРСР чи республіки подібного рішення не було застосовано”, – зазначили в музеї.

Радянський уряд фактично заборонив селянам УСРР та Кубані (де переважало українське населення) залишати території, охоплені голодом. Це позбавляло їх шансу вижити.

Влада хотіла так не допустити поширення інформації про трагедію. Офіційно це пояснювали “боротьбою з куркульськими елементами”, які нібито “поширюють антирадянські чутки”.

Після ухвалення цих рішень залізничні станції, дороги та інші шляхи взяло під контроль ОГПУ(“Объединённое государственное политическое управление”, політична спецслужба при Раднаркомі СРСР), а людей, які намагалися виїхати без дозволу, арештовували.

Органи ОГПУ отримали необмежені повноваження для розшуку “дезертирів” та тих, хто шукав їжу в інших регіонах.

“Ці постанови є прямим доказом організованого характеру Голодомору. Вони підтверджують, що радянська влада свідомо ізолювала голодуючі регіони, забезпечувала контроль над населенням із використанням репресивних методів, а також ігнорувала гуманітарну катастрофу, поставивши ідеологічні цілі вище за життя мільйонів людей”, – наголосили в музеї Голодомору.

Унаслідок російського ракетного удару та атаки дронів у Києві пошкоджено трансформаторну підстанцію й високовольтну лінію ДТЕК. Співробітники компанії не постраждали.

На зустрічі лідерів Китаю та США – Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа – ділові угоди можуть приховувати розбіжності щодо Ірану, України та штучного інтелекту.

В Києві відомо вже про п’ятьох загиблих через нічну російську атаку, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 людей поранені.

Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала до Сейму заяву про відставку.

За даними правоохоронців, у столиці вже четверо загиблих унаслідок російської атаки по місту.