Латвія остаточно ввела заборону на овочі, фрукти та зерново з Росії та Білорусі
Джерело: сайт латвійського уряду
Уряд Латвії встановив заборону на ввезення до країни сільськогосподарської та кормової продукції з Росії та Білорусії, а також з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має російське або білоруське походження.
Зміни до закону “Про сільське господарство та розвиток сільських територій” наберуть чинності 8 березня 2024 року.
Також країна заявила, що прагне якомога швидшого розриву економічних зв’язків із країною-агресором і “ініціатива щодо заборони імпорту є додатковим елементом спільної політики санкцій ЄС”.
Заборона на імпорт охоплює:
- всі овочі
- всі фрукти, ягоди і горіхи
- всі зернові
- кормову сировину та готові корми.
У 2023 році країни ЄС імпортували з Росії продукції на загальну суму 2,7 млрд євро, що на 2% більше порівняно з 2021 роком. З Росії до ЄС імпортуються всі види продовольчої та сільськогосподарської продукції – риба, крупи, корми для тварин, а також молочні продукти, кондитерські вироби з цукру та ін. Це продукти, які ЄС може забезпечити сам, з набагато суворішими стандартами виробництва та вищою якістю, зазначили в Латвії.
Як прикордонна з Росією країна Латвія є однією з держав-членів, через яку на ринок ЄС надходить значний імпорт сільськогосподарської та харчової продукції російського походження: у 2023 році латвійський імпорт становив 13%, або 355 мільйонів євро від загальної вартості імпорту ЄС з Росії, Латвія займає 1-е місце серед країн – членів ЄС.
Чотири товарні групи з Росії склали 90% вартості імпорту Латвії у 2023 році: 44% – корми, 24% – зернові, 14% – горох і 8% – ріпакова олія.
Уряд підкреслив, що залежність усіх країн ЄС, включаючи Латвію, від російських ресурсів – мінеральних добрив, фуражу, продовольства та енергоносіїв – має бути припинена.
Парламент Латвії в четвер, 1 лютого, проголосував за заборону своїм національним збірним грати з будь-якими збірними Росії та Білорусі, незалежно від того, під яким прапором вони будуть змагатися.
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що президент Володимир Зеленський “робить перші, але впевнені кроки” до авторитарної моделі влади, заснованої на зловживанні повноваженнями та вибірковому переслідуванні опонентів.
10 липня українська військова розвідка зафіксувала ще один доказ воєнних злочинів, скоєних армією РФ. ГУР МО оприлюднило аудіоперехоплення наказу одного з командирів 155-ї окремої бригади морської піхоти тихоокеанського флоту РФ, у якому той закликає до звірств щодо українських військовополонених: “Голову отрезать, на пики посадить, выкинуть нах..й”.
Українські військові заявили, що помстилися російським операторам безпілотників, які вбили однорічну дитину на Херсонщині.
Внаслідок масованого російського обстрілу в Чернівцях 12 липня загинула завідувачка аптеки Діана Кравченко.
11 липня над Києвом помітили цивільний літак. З’ясувалось, що це вантажний літак Антонов Ан-124-100 “Руслан”, що вперше з 2022 року пролетів над Україною і прямував у Лейпциг, Німеччина.