У Херсонському художньому музеї ідентифікували вже 96 робіт, викрадених росіянами
Джерело: Херсонський художній музей/Facebook
Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
“Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває. Знову повертаємось до цього кадру, знятого для пропагандистського сюжету у вересні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Нагадуємо, що у цій кримській установі окупанти зберігають викрадені з Херсона твори мистецтва. На відео вдалось розпізнати ще дві незаконно вивезені роботи, тож кількість ідентифікованих творів сягнула 96”, – повідомили у музеї.
Відтак, музейники ідентифікували:
Роботу Ярослава Прохазка (1886-1949). Вид з косогору на Прагу. 1942. Полотно, олія.
Це чеський живописець, член Празької спілки художників, відомий як майстер пейзажів, особливо міських. Він вмів передавати особливий настрій міських куточків і провулків. На творчість живописця вплинув рух імпресіонізму, однак в його роботах присутні і елементи романтизму.
Ярослав Прохазка виставляв свої твори на численних персональних і групових виставках у Чехії та Європі, зокрема в Парижі, Осло та Копенгагені. За серію картин європейських міст у 1931 році його відзначено щорічною премією Празької Академії мистецтв.
Роботу Івана Старенкова (1955-2010). Зелений день. 1993. Полотно, олія.
Цей херсонський художник-нонконформіст був відомий своїм нестандартним підходом до живопису, його прагнення нових тем, відтак уникнення реалістичного трактування внесло в мистецтво регіону ноту свіжості. “Зелений день” – не єдина вкрадена росіянами картина Старенкова, але друга, яка точно перебуває в Криму, в Центральному музеї Тавриди. На цьому ж кадрі можна побачити його полотно “Терція”, ідентифіковане раніше.
Загалом, можна побачити ще 6 творів, ідентифікованих раніше:
- Данило Дзевановський (1916-2002). Хризантеми. 1953. Полотно, олія.
- Михайло Шапошников (1909-1989). Натюрморт. Півонії. Полотно, олія.
- Василь Чорний (1924 р.н.). Натюрморт з самоваром. 1980. ДВП, олія.
- Анатолій Платонов (1927-2005). Чуфут-Кале. Бахчисарай. 1986. Полотно, олія.
- Лазар Штирмер (1922-2003). Кактус. 1989. Картон, олія.
- Іван Старенков (1955-2010). Терція. 1996. Полотно, олія.
- Україна та Сполучені Штати Америки розроблять стратегію співпраці щодо розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини.
- За період з 24 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року російські загарбники зруйнували або пошкодили 902 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 124, місцевого значення – 708, щойно виявлених – 70.
- У Миколаєві оцифрують 300 експонатів врятованої колекції музею мариністичного живопису з міста Очаків.
- В Україні планують створити Віртуальний музей української діаспори – для об’єднання зацифрованих колекцій різних інституцій світу. Вже підписано договір із Міжнародним благодійним фондом світових українців “Діаспора”.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.
Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.
На Кіровоградщині працівник районного ТЦК та СП спільно з дільничним офіцером поліції вимагали щомісячну плату з підприємців за невжиття заходів щодо мобілізації їхніх працівників, тоді як за 8 тисяч доларів пропонували оформити фіктивне бронювання через внесення неправдивих даних до системи “Оберіг”.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила оновлену інформації щодо наслідків російського обстрілу Прикарпаття у ніч на 30 липня. Мовиться зокрема про пошкодження промислового об’єкта та понад 50 житлових будинків.
У Чугуївському районі, що на Харківщині, розширили зону обов’язкової евакуації, зокрема примусової, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов за результатами засідання Ради оборони області 30 липня.