У Латвії розслідують співпрацю євродепутатки Жданок із російськими спецслужбами

Джерело: Delfi

Служба державної безпеки Латвії розпочала в межах кримінальної справи розслідування передбачуваної співпраці депутата Європарламенту Тетяни Жданок із російськими спецслужбами.

Кримінальну справу стосовно Жданок порушили ще 22 лютого.

У спільному розслідуванні The Insider, Delfi Estonia, латвійського видання Re: Baltica та шведського Expressen з’ясували, що ФСБ РФ завербувала євродепутатку з Латвії Татьяну Жданок, що представляє партію “Русский союз Латвии”.

Зауважується, що Жданок працювала під керівництвом кураторів із П’ятої служби ФСБ щонайменше з 2004 року і просила кошти на різні проросійські політичні акції.

З 2005 року вона листувалася зі своїм куратором – співробітником управління ФСБ Санкт-Петербурга Дмитром Гладеєм.

В одному з листів прописали проект порядку денного конференції в Таллінні і Нарві, яку спонсорували фракція “Зелених” Європейського парламенту і Європейський вільний альянс, а також проект пресрелізу про конференцію.

У 2005 році Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила у своєму публічному річному звіті, що Європейський російський альянс, членом якого є Жданок, — це не більше ніж прикриття ФСБ, створення якого “підготували в Санкт-Петербурзі та подали як тріумф у доповіді безпосередньо директору ФСБ”.

Жданок регулярно зустрічалася з Гладеєм в Європі та в Москві.

Журналісти акцентують, що євродепутатка “працювала не покладаючи рук”. Зокрема вона організувала громадські слухання у Європарламенті, присвячені ставленню естонської влади до бурхливих протестів у Таллінні після перенесення пам’ятника радянському солдатові. Потім звітувала Гладею, що слухання отримали висвітлення в Росії, Естонії та Латвії частково тому, що її “стажер” Іван Єнгашев писав про них для російськомовних газет, що виходять друком у Латвії.

Також Жданок запустила в Латвії радіопередачу під назвою “Час русской школы”, в якій попереджала росіян, що живуть у країні, про “можливі проблеми, пов’язані з відправкою дітей з російських сімей у школи з латиською мовою викладання”. Вона також зазначила, що готує майбутню виставку в Європейському парламенті, щоб представити етнічних росіян “справді корінним населенням Латвії”.

9 квітня 2010 року депутатка направила куратору проект плану з просування святкування в Латвії “дня Перемоги”, для чого потрібно було виділити шість тисяч доларів на додаток до фінансування, яке Жданок повинна була отримати як організаторка і депутатка Європарламенту. На ці гроші повинні були придбати зокрема “георгіївські стрічки”.

Мандат Жданок як депутатки Європарламенту спливає у 2024 році. Раніше її виключили з європейської фракції “Зелених” за відмову засудити повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Аліса Бах Кунке, євродепутатка від шведської Партії зелених та колишня міністерка культури у Стокгольмі, заявила, що новина про роботу Жданок на російські спецслужби “жахлива, але не дивна: оскільки я була міністром в уряді Швеції, я знаю про те, як працюють агенти Росії та Путіна і що у них усюди є шпигунські мережі”.

Після розслідування офіційний представник голови Європарламенту Юрій Ласс повідомив, що президентка Європарламенту, Роберта Метсола, “дуже серйозно ставиться” до цих звинувачень та передала справу до Консультативного комітету з кодексу поведінки для розслідування. Це вказує на початок розслідування в Європарламенті.

Роберта Метсола також вирішила внести це питання на обговорення на конференції голів, яка є політичним органом Європарламенту і відповідає за відносини з іншими інституціями ЄС та національними парламентами.

Пресслужба Європарламенту відмовилася коментувати звинувачення щодо Жданок, але вказала, що інформацію про ці звинувачення раніше повідомляли в країні представництва депутатки – в Латвії.

У звіту також зазначено, що всі члени Європарламенту зобов’язані дотримуватися однакових правил згідно з Законом про вибори 1976 року, Статутом Європарламенту та внутрішніми правилами. Це включає зобов’язання щодо незалежності мандата та етики, при чому всі депутати несуть відповідальність перед своїми виборцями.

У випадку порушення кодексу поведінки можуть бути введені санкції з боку голови Європарламенту, що оголошується на пленарному засіданні. Однак рішення про зняття євродепутата з посади приймають компетентні органи його країни.

31 березня міністр оборони Рустем Умєров провів зустріч у Києві з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом, під час якої сторони обговорили посилення безпеки та співпрацю в оборонній сфері.

Міжнародний саміт у Бучі 31 березня ухвалив спільну заяву щодо необхідності розслідувати кожен воєнний злочин РФ, покарати винних і не допустити повторення трагедій.

31 березня глави МЗС головних європейських країн заявили про готовність посилити підтримку України та запровадити нові санкції проти Росії, щоб змусити її погодитися на зупинення війни.

У Дніпрі 28 березня внаслідок російської дронової атаки загинула лікарка, учасниця спільноти Проекту Кешер та проєкту Мама для мами Ольга Семіренко. 

Міноборони кодифікувало та допустило до використання у ЗСУ автоматичний гранатомет AGL-53 калібру 40 мм вітчизняного виробництва, котрий можна встановлювати на бойових машинах або легкому всюдихідному транспорті.