Латвія та Естонія закликають відновити у межах НАТО призов до армії

Джерело: Financial Times

Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс вважає, що європейським країнам потрібно повернутися до рівня витрат часів Холодної війни і обговорити можливість повернення обов’язкової військової служби для збільшення чисельності особового складу сил оборони.

“Необхідно серйозно обговорити питання про військову повинність”, – сказав Рінкевичс.

Зазначається, що західні офіційні особи останнім часом наголошували, що Москва може поставити під сумнів положення про взаємну оборону військового альянсу, здійснивши гібридні або військові напади на країни Балтії, що перебувають на східному фланзі НАТО.

Рінкевичс визнає, що воєначальники вважають за краще мати повністю професійні війська, а обов’язкова служба може бути непопулярною. Проте збройні сили по всій Європі мають труднощі з набором, а призов може допомогти створити більш боєздатні резервні сили для стримування Росії.

“Ніхто не хоче воювати. Але проблема в тому, що ніхто не хоче, щоб у нього вторгалися. І ніхто не хоче бачити, як це відбувається в Україні”.

Своєю чергою, президент Естонії Алар Каріс вважає, що варто розглянути можливість введення спеціального податку для фінансування військових закупівель, а Європа повинна прагнути до того, щоб зрівнятися зі Сполученими Штатами за витратами на оборону.

Литва, Латвія та Естонія останніми роками значно збільшили свої витрати на оборону – після того, як протягом останніх двох десятиліть наголошували на російській агресії. Усі три країни витрачають на оборону більше, ніж встановлений НАТО цільовий показник у 2% від валового внутрішнього продукту, і прагнуть досягти 3%.

1 липня президент Володимир Зеленський провів зустріч з двопартійною делегацією Палати представників Конгресу США, висловивши вдячність зокрема за виділення Конгресом макрофінансової допомоги Україні, водночас акцентувавши на необхідності посилення української ППО.

Відповідно до документа, опублікованого 1 липня, Міжнародний союз електрозв’язку засудив низку інцидентів із втручанням Росії у супутникові системи європейських країн, закликавши припинити глушити GPS-звʼязок.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22.00 1 липня. Ситуація на лінії бойового зіткнення залишається напруженою, але контрольованою. Від початку доби відбулося 161 бойове зіткнення.

В Інституті вивчення війни попередили, що так звана “теорія перемоги” російського президента Володимира Путіна базується на тому, що він “зможе нескінченно прогресувати в Україні”. Аби не стимулюватиме його затягувати війну, Захід має пришвидшивши процес озброєння України.

1 липня Командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив, що за перший місяць літа втрати ворога становили близько 33713 осіб особового складу.