Латвія та Естонія закликають відновити у межах НАТО призов до армії
Джерело: Financial Times
Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс вважає, що європейським країнам потрібно повернутися до рівня витрат часів Холодної війни і обговорити можливість повернення обов’язкової військової служби для збільшення чисельності особового складу сил оборони.
“Необхідно серйозно обговорити питання про військову повинність”, – сказав Рінкевичс.
Зазначається, що західні офіційні особи останнім часом наголошували, що Москва може поставити під сумнів положення про взаємну оборону військового альянсу, здійснивши гібридні або військові напади на країни Балтії, що перебувають на східному фланзі НАТО.
Рінкевичс визнає, що воєначальники вважають за краще мати повністю професійні війська, а обов’язкова служба може бути непопулярною. Проте збройні сили по всій Європі мають труднощі з набором, а призов може допомогти створити більш боєздатні резервні сили для стримування Росії.
“Ніхто не хоче воювати. Але проблема в тому, що ніхто не хоче, щоб у нього вторгалися. І ніхто не хоче бачити, як це відбувається в Україні”.
Своєю чергою, президент Естонії Алар Каріс вважає, що варто розглянути можливість введення спеціального податку для фінансування військових закупівель, а Європа повинна прагнути до того, щоб зрівнятися зі Сполученими Штатами за витратами на оборону.
Литва, Латвія та Естонія останніми роками значно збільшили свої витрати на оборону – після того, як протягом останніх двох десятиліть наголошували на російській агресії. Усі три країни витрачають на оборону більше, ніж встановлений НАТО цільовий показник у 2% від валового внутрішнього продукту, і прагнуть досягти 3%.
- Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
- Естонія вислала російського дипломата через підозру у втручанні у внутрішні справи країни, заявив міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.