У Польщі планують побудувати 70-метрові наглядові вежі на кордоні з Білоруссю

Джерело: Gazeta Prawna

Прикордонна служба Польщі має намір звести спостережні 70-метрові вежі для посилення безпеки на кордоні з РБ.

Як зазначив командувач Прикордонної служби Польщі Роберт Баган, ці нові пости матимуть можливість контролювати територію майже 10 кілометрів як у Польщі, так і в Білорусі, забезпечуючи кращу видимість і контроль над стратегічною ділянкою кордону. Вежі обладнають оптико-електронними приладами.

Загалом відомство також планує модернізувати прикордонне загородження, встановити додаткові камери та освітлення, й придбати дрони вертикального зльоту.

Окрім цього, паркан, збудований на польсько-білоруському кордоні у 2022 році, зміцнять додатковими балками.

З моменту загострення міграційної кризи у 2021 році польські служби затримали понад 42 тисячі осіб, які намагалися нелегально перетнути державний кордон. Загальна кількість спроб нелегального перетину кордону з червня того ж року перевищила 80 тисяч.

Середня чисельність військовослужбовців, залучених до реалізації безпеки на цій ділянці кордону, становила: 5600 у 2021 році, 6700 у 2022 році, 3000 у 2023 році, очікувана середня кількість на 2024 рік – 4600 військовослужбовців.

Нещодавно у Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.

Раніше у Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.

Також глава Міноборони Польщі не виключив нападу Росії на країни НАТО, у разі, якщо Україна не зможе розбити війська РФ.

Міністр заявив, що не можна звикати до війни, не можна забувати про неї. І додав, що ситуація дійсно дуже серйозна, і все більше країн це відчувають. Він повідомив, що у четвер віце-прем’єр-міністр і міністр оборони Данії відвідав Польщу. Сторони підписали меморандум про тіснішу співпрацю. Наприклад, данці дарують Україні 19 винищувачів F-16, все більше країн залучаються до цієї допомоги, але вона має бути ще інтенсивнішою, наголосив Камиш. І пояснив, що це питання європейської безпеки.

За словами міністра, влада Польщі готується до різних варіантів розвитку подій, зокрема з урахуванням напруженої ситуації на Близькому Сході та Тихоокеанському регіоні, акцентуючи не лише на масштабних закупівлях, але й на індивідуальному екіпіруванні армійців.

  • 26 жовтня 2023 року у Польщі розпочалися тактичні навчання з військами Війська Польського ŻUBR-23. Метою навчань буде зміцнення співпраці Війська Польського з урядовою адміністрацією та покращення ведення тактичних операцій підрозділами військово-оперативної групи PODLASIE.
  • Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що вже наприкінці цього року Військо Польське налічуватиме близько 220 000 армійців.
  • Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Берлін знаходиться в зоні дії російських ракет, розміщених у Калінінграді й він вражений необережністю Німеччини.
  • Також європейські генерали також попереджали, що в Альянсу є лише три роки до можливого наступу сил російського глави Володимира Путіна проти військової інфраструктури Німеччини.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.