З початку року Міноборони допустило до експлуатації у ЗСУ 80 зразків озброєння і техніки
Джерело: Іван Гаврилюк/Міноборони
Заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повідомив, що за перші три місяці 2024 року Міністерство оборони допустило до експлуатації у війську понад 80 зразків озброєння та військової техніки українського виробництва. Найбільша група – боєприпаси.
Зауважується, що у переліку зразків озброєння та техніки, найбільшу групу становлять боєприпаси різних типів та калібрів.
Тоді як друга група за кількістю допущених до експлуатації зразків ОВТ – БпЛА. Окрім модернізованих дронів для ведення повітряної розвідки, у цій лінійці також є “абсолютно нові дрони різних типів”. Зокрема FPV-камікадзе, ударні БпЛА багаторазового застосування, розраховані на різні відстані дії, запевнив Гаврилюк.
У міноборони наголосили, що за три місяці допущено до експлуатації майже два десятки різних зразків безпілотників саме українського виробництва.
Третя група за кількістю кодифікованих у перші три місяці цього року зразків ОВТ – наземні роботизовані комплекси та засоби РЕБ.
Також у переліку зразків озброєння та техніки міститься броньована та спеціальна техніка, 120 мм міномет, засоби зв’язку та транспортні засоби.
Підприємства вітчизняної “оборонки” нині пропонують чимало новинок. Не можу детально розповідати про їхні особливості, однак акцентую – деякі з них мають унікальні бойові характеристики. Сподіваюся, агресор це скоро відчує на собі, — зазначив заступник міністра оборони.
Він запевнив, що нині оборонна промисловість демонструє високу динаміку розвитку. Переконує, що українські зброярі не лише у рази збільшили обсяги виробництва ОВТ, але й освоїли та розпочали виробництво нових зразків озброєння та техніки.
Гаврилюк додав, що важливу роль в активізації роботи зброярів відіграли певні зміни у законодавстві, що дозволило спростити процедуру допуску до експлуатації нових зразків ОВТ.
Сьогодні вітчизняні підприємства виробляють для Сил оборони бронетехніку, стрілецьку зброю, безпілотні та роботизовані системи різних типів і призначення, системи РЕБ, ПТРК, ракети, артилерійські снаряди (122мм, 152мм), танкові постріли калібру 125мм, міни до мінометів. До речі, виробництво цих боєприпасів нам вдалося значно збільшити. І це не весь перелік ОВТ від вітчизняних виробників.
Водночас Гаврилюк зауважив, що з огляду на масштабні потреби війська в озброєнні, державі не вистачає коштів. Тож оборонне відомство пріоритетно закуповує озброєння за так званим “критичним списком” (артилерійські, мінометні боєприпаси, снаряди для РСЗВ, ракети, БПЛА, системи РЕБ, тощо). Решту коштів спрямовують га закупівлю іншого озброєння і техніки.
- Міністерство оборони запроваджує новий алгоритм рекрутингу до лав Збройних сил України.
- Міністерство оборони України вибудовує нову архітектуру закупівель, яка відповідатиме стандартам НАТО та працюватиме за найкращими практиками корпоративного управління.
- Північноатлантичний альянс продовжуватиме допомагати розвивати можливості жінок у Збройних силах України.
- Міноборони і Генштаб ЗС України розпочали новий етап реформи оборонного менеджменту. Мета – підвищити ефективність оборонного планування та управління оборонними ресурсами, а також досягти в довгостроковій перспективі функціональної взаємосумісності з партнерами із держав-членів НАТО.
Київ та область у червня 2025 року стали епіцентром однієї з найбільш руйнівних атак російських безпілотників. Лише 6 та 10 червня у повітря столичного регіону потрапило 1902 тони шкідливих речовин.
16 червня президент США Дональд Трамп заявив, що глава РФ Володимир Путін не почав би повномасштабну війну проти України, якби Росію не виключили з “Великої вісімки” у 2014 році після незаконної анексії Криму.
Президента України закликали вшанувати пам’ять, надавши звання Героя України посмертно операторці FPV-дронів 82-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Катерина Троян на псевдо “Мяу”, котра загинула на Донеччині під час виконання бойового завдання.
У тимчасово окупованому Криму ФСБ РФ порушила справу проти Сергія Соломка – колишнього командира спецназу МВС, котрий брав участь у розгоні Майдану та перейшов на бік Росії.
Рада Європейського Союзу 16 червня ухвалила рішення продовжити санкції, запроваджені ЄС у відповідь на незаконну анексію Криму та міста Севастополь Російською Федерацією, до 23 червня 2026 року.