У Румунії поки що не погодили фінансову допомогу для українських переселенців у 2024 році
Джерело: Euractiv
У 2024 році румунська влада поки що не забезпечила жодної фінансової допомоги українським біженцям. За інформацією з Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій (IGSU), у лютому українські біженці отримали певну підтримку, але ці виплати були простроченими.
Щодо видатків за січень і лютий 2024 року, IGSU повідомила, що здійснила кроки щодо отримання необхідних коштів після отримання запитів від місцевих органів влади, але не може оцінити, коли ці кошти буде отримано.
Минулого року допомогу українським біженцям також було затримано через дефіцит бюджету, що призвело до протестів кількох десятків біженців перед міністерством фінансів у листопаді 2023 року.
До квітня 2023 року українським біженцям надавалася допомога в рамках програми “50/20”, яка передбачала 50 леїв (10 євро) на проживання та 20 леїв на харчування щоденно. Проте ці гроші не надавались безпосередньо біженцям, а перераховувались румунським приймаючим сторонам.
З травня 2023 року уряд зменшив допомогу до 750 леїв (150 євро) на місяць для окремих осіб і 2 000 леїв (402 євро) на місяць для сімей, з додатковими 600 леями (120 євро) на особу на витрати на харчування. Дорослі повинні були бути зареєстровані в повітових агентствах зайнятості, муніципалітеті Бухареста або мати роботу в Румунії, а діти повинні були ходити до школи, щоб мати право на отримання допомоги.
Станом на лютий 2024 року в Румунії перебувало понад 78 тисяч українських біженців. На рівні ЄС Румунія посідає восьме місце за кількістю українських біженців.
- Українські переселенці дедалі частіше прямують до Німеччини, Чехії та Іспанії. Станом на сьогодні вже 4,3 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в ЄС, переважно у ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).
Окупанти здійснили артобстріл міста Марганець, що на Дніпропетровщині. Поранені двоє дорослих і дитина.
Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвар у середу, 18 вересня, заявив, що НАТО має прийняти “надійну скоординовану” відповідь на інциденти, коли російські ракети або безпілотники потрапляли у повітряний простір альянсу.
Служба безпеки завершила досудове розслідування щодо чотирьох російських агентів, які готували теракти у Києві та Львові.
Верховна Рада у середу, 18 вересня, провалила голосування за дерусифікацію понад 300 населених пунктів. Частина народних депутатів заблокували трибуну.
Президент Фінляндії Александер Стубб закликав до розширення Ради Безпеки ООН, скасування її єдиного права вето та зупинення будь-якого члена, який бере участь у незаконній війні, такій як вторгнення Росії в Україну.