В Австрії скликають Раду нацбезпеки через російських шпигунів
Джерело: Карл Негаммер/X
1 квітня канцлер Австрії Карл Негаммер повідомив про скликання Ради національної безпеки після затримання за підозрою у шпигунстві на РФ колишнього співробітника нині розформованого Федерального відомства із захисту конституції та боротьби з тероризмом (BVT) Егісто Отта.
Негаммер наголосив, що російські шпигунські мережі загрожують Австрії, проникаючи в політичні партії, об’єднання, або ж експлуатуючи їх.
Засідання Ради національної безпеки призначили на 9 квітня.
Є серйозні звинувачення у шпигунстві. З одного боку, ці звинувачення мають бути роз’яснені судовими органами, а з іншого – необхідна оцінка та роз’яснення того, який вплив ці звинувачення мають на ситуацію з безпекою в Австрії. Тому 9 квітня я скличу раду національної безпеки, – зазначив канцлер.
Es stehen schwerwiegende Spionagevorwürfe im Raum. Zum einen müssen diese Vorwürfe von der Justiz aufgeklärt werden, zum anderen bedarf es eine Beurteilung und Klärung, welche Auswirkungen diese Vorwürfe auf Österreichs Sicherheitslage haben. Ich werde daher den Nationalen…
— Karl Nehammer (@karlnehammer) April 1, 2024
Про затримання Егісто Отта стало відомо наприкінці березня. Австрійські органи правопорядку затримали колишнього офіцера Федерального відомства із захисту конституції та боротьби з тероризмом (BVT) за підозрою у зловживанні службовим становищем та веденні розвідувальної діяльності на шкоду Австрії.
За словами прессекретарки прокуратури Ніни Буссек, разом з колишнім працівником спецслужби затримали також ще одну особу. Вона відмовилася повідомляти буль-які подробиці про цю особу. Водночас, за даними тижневика “Falter”, мовиться про зятя Отта.
Як розповіли в “Der Standard“, затриманому ексспівробітнику тодішньої BVT висувають, зокрема, передачу російським спецслужбам таємної інформації та вмісту мобільних телефонів австрійських високопосадовців.
Раніше Егісто Отт потрапив на перші шпальти новинних сайтів через зв’язок з ексчленом правління платіжної системи Wirecard Яном Марсалеком, який переховувався і якому, як вважається, він допомагав у створенні шпигунського осередку в інтересах Росії всередині австрійської BVT.
Зазначається, що Егісто Отт разом з іншим колишнім начальником управління BVT Мартіном Вайссом збирали інформацію для Марсалека, який зараз переховується в РФ і який міг працювати на російські спецслужби протягом минулого десятиліття.
Читайте також: Російська мережа шпигунів у світі стала сильнішою, ніж будь-коли – The Economist
У Der Standard додали, що Егісто Отт також підозрюється у тому, що під час ремонту службових телефонів трьох нині вже колишніх високопоставлених чиновників МВС за його дорученням було зроблено копії пристроїв, а їх зміст передано російським спецслужбам.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Речник міністра-координатора спеціальних служб Польщі Яцек Добжинський повідомив, що польська контррозвідка розслідує діяльність проросійської шпигунської мережі, спрямованої проти держав та інституцій ЄС.
- За минулі два місяці Кремль активізував в Україні мережу “сплячих” шпигунів. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав для цього причину.
- 20 березня парламент Чехії визнав Росію найбільшою загрозою безпеці країн-членів ЄС та НАТО. В ухваленій резолюції наголосили, що “терористичний режим у Росії” намагається поширити сферу свого впливу зокрема на Україну та решту європейських країн.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.