Німеччина передала новий пакет військової допомоги Україні
Джерело: уряд Німеччини
В середу, 10 квітня, Німеччина оголосила, що передасть Україні новий пакет військової допомоги, до якого входять снаряди, БпЛА, гвинтівки.
Загалом, новий пакет допомоги включає:
- 6 000 снарядів калібру 155 мм;
- дві машини для розмінування WISENT 1;
- три мінні трали;
- 16 БпЛА Vector;
- 30 БпЛА RQ-35 Heidrun;
- 680 штурмових гвинтівок Haenel MK556;
- 120 гвинтівок Haenel CR308;
- 50 снайперських гвинтівок Haenel HLR338;
- мільйон набоїв для стрілецької зброї;
Німеччина також надасть мобільні системи розмінування, детонатори, інфрачервоні камери та засоби протидії БпЛА.
Німеччина вже виділила на військову допомогу Україні близько 5 мільярдів євро (у 2023 році) і 1,6 мільярда євро (у 2022 році). Ще 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки вторгнення на постачання в період з 2025 по 2028 рік.
- Велика Британія, Німеччина та Польща, — країни є найбільшими європейськими донорами України, – спільно зобов’язалися виділити більше, як США у відсотковому відношенні до ВВП.
- У міністерстві оборони Німеччини повідомили, що нададуть Україні 180 000 артилерійських боєприпасів як свій внесок в чеську ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України.
Росія системно позбавляє громадянства кримських татар, засуджених за політичними мотивами, одночасно погрожуючи депортацією після відбуття терміну ув’язнення. Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва.
9 вересня на 30-му засіданні у форматі “Рамштайн” партнери оголосили про нову посилену військову допомогу Україні.
В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.
Російський дрон атакував будинок польського подружжя саме тоді, коли вони дивилися по телевізору новини про безпілотники РФ, що порушили повітряний простір Польщі.
Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.