Українець подав до суду в Аргентині на росіян, які катували його на окупованій території

Джерело: Reuters

Українець подав позов проти росіян до суду в Аргентині стверджуючи, що окупанти катували його на ТОТ України.

Загалом у катуванні чоловік звинувачує кількох росіян. У позові він повідомив ім’я одного з підозрюваних та позивні ще двох підозрюваних. Даних щодо інших своїх ймовірних кривдників українець не знає, однак зазначає, що до його затримання може бути причетним його начальник на роботі.

У позові зазначається, що чоловіка катували на електричному стільці під час ув’язнення протягом середини-кінця 2022 року.

Свого імені чоловік не називає, оскільки побоюється за своїх рідних, які досі перебувають на ТОТ України.

“Мене затримали на роботі. Згодом мене катували. Застосовували електрошок. Було дуже боляче, тому я втратив свідомість. Мені пощастило, що я вижив. Багато людей все ще там”, – розповів він виданню.

Позов українця складається з близько 70 сторінок. Його продемонстрували Reuters юристи українця та члени української організації The Reckoning Project, які разом відкрили справу.

У позові містяться свідчення інших осіб, які були ув’язнені у тому ж місці. Вони підтверджують звинувачення українця та висновки експертів ООН про те, що росіяни катують українців на тимчасово окупованих територіях.

У позові мовиться, що до пальця та вуха чоловіка прикріпили електронні кабелі, аби проводити струм через його тіло. Чоловіка та інші полонених утримували у камерах площею 10 квадратних метрів. У кожній такій камері було по 10-12 осіб.

Ібрагім Олабі, головний юридичний радник у цій справі, розповів, що чоловіка допитували та катували близько 20 днів. Згодом його звільнили без пред’явлення звинувачень, і він зумів втекти на підконтрольну Україні територію.

Команда юристів чоловіка попросила не розголошувати деталі в заяві, які могли б ідентифікувати чоловіка, точне місце та час передбачуваних подій, а також особи ймовірних злочинців, посилаючись на занепокоєння щодо безпеки чоловіка та цілісності провадження.

Тепер аргентинський суд має вирішити, чи прийматиме він скаргу, на що потенційно можуть піти місяці. До цього часу позов не оприлюднюється.

Якщо аргентинські прокурори приймуть скаргу, це буде перша справа про ймовірні воєнні злочини Росії в Україні, порушена за межами Європи та Сполучених Штатів.

“Сьогоднішнє подання — важливий історичний крок. Ми зробимо все від нас залежне, щоб допомогти аргентинському правосуддю в його прагненні до правди та справедливості”, — сказав Юрій Бєлоусов, керівник відділу воєнних злочинів Офісу генпрокурора України.

Він сказав, що використання так званої універсальної юрисдикції має вирішальне значення для України, враховуючи велику кількість справ, пов’язаних із імовірними воєнними злочинами, які створили “безпрецедентний виклик для нашої системи правосуддя”. Українська прокуратура зареєструвала понад 126 000 справ про воєнні злочини після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Після знакових судових процесів над лідерами колишньої військової диктатури в 1980-х і на початку 2000-х років Аргентина перетворилася на одного зі світових лідерів у сфері універсальної юрисдикції.

Застосовуючи цей принцип, прокурори можуть порушувати справи за воєнні злочини та злочини проти людяності в інших країнах, навіть якщо жертви та злочинці не пов’язані з Аргентиною.

Минулого року слідча комісія ООН встановила, що застосування Росією тортур у підконтрольних їй районах було широко поширеним і систематичним. ООН також виявила “кілька випадків” порушень, скоєних українськими силами, пов’язаних з випадками невибіркових нападів і жорстокого поводження з російськими ув’язненими.

Експерти встановили, що тортури застосовувалися в основному в слідчих ізоляторах російської влади і в основному щодо осіб, яких звинувачують в українських інформаторах.

Раніше Аргентина брала на себе випадки з Іспанії, Ємену та М’янми. Прокуратура Аргентини видала ордери на арешт, хоча у них мало шансів бути виконаними, якщо місцеві юрисдикції відмовляться співпрацювати.

26-річна туристка з Німеччини Кароліна Вілґа провела майже два тижні в самотньому виживанні в західноавстралійському плоскогір’ї. Її знайшли випадково – на узбіччі ґрунтової дороги, за 24 кілометри від покинутого авто, без взуття, знесилену, зневоднену й обліплену слідами від укусів комах. Поліція каже – це щастя, що вона взагалі вижила.

Громадська організація “Справа Громад” оголосила про розіграш оригіналу малюнка “Ми і є фортифікації”, створеного художником-аніматором Fill Feaouill. Кошти, зібрані під час благодійної лотереї, підуть на закупівлю нових екскаваторів для потреб оборони. Ініціативу підтримав п’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, який особисто фінансує постачання техніки для будівництва фортифікаційних споруд.

Біотехнологічна компанія Colossal Biosciences зі США оголосила про намір повернути до життя гігантського моа – безкрилого птаха з Нової Зеландії, який зник через кілька століть після прибуття перших людей на острови. Висота цього птаха сягала трьох метрів, а задніми лапами він міг завдати серйозного удару.

У селі Першотравневе Зміївської громади дерево впало на 56-річну жінку – від отриманих травм вона загинула на місці. У самому Харкові троє осіб постраждали внаслідок обвалення даху приватного будинку в Салтівському районі. Їм надають медичну допомогу.

Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.