26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи
Джерело: Букви
26 квітня 2024 року – 38 роковини аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
26 квітня 1986 року, 01:23 сталися два вибухи на четвертому енергоблоці, які повністю зруйнували реактор. Унаслідок вибухів будівля енергоблока частково впала, а на даху зайнялась пожежа.
Залишки активної зони четвертого реактора почали плавитись. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями.
Внаслідок катастрофи стався викид радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років).
Становище погіршувалося через те, що в зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій.
Зупинити активне виверження радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора вдалося лише наприкінці травня 1986 року шляхом залучення ресурсів усього колишнього СРСР і ціною масового опромінення сотень тисяч ліквідаторів.
Загалом унаслідок аварії, яка стала найбільшою техногенною катастрофою XX століття. Радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. В атмосферу було викинуто 11 тонн ядерного палива.
8,5 мільйонів мешканців України, Білорусі, Росії у перш дні після вибуху зазнали значних доз опромінення. Близько півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року понад 90 000 осіб евакуювали із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.
Радянська влада намагалась приховати інформацію про катастрофу на ЧАЕС. Два дні не було жодних офіційних повідомлень про катастрофу.
Коли 27 квітня 1986 року у Данії та Швеції зафіксували різке зростання радіаційного фонду, шведська влада звернулась до Москви з вимогою про пояснення, однак там відкинули будь-які звинувачення. У відповідь Швеція пригрозила запитом до Міжнародного агентства атомної енергетики, тому Москві не залишалося нічого іншого, як повідомити скандинавів про вибух на 4-му енергоблоці.
Однак громадянам СРСР влада офіційно нічого не повідомляла про масштаби трагедії. Лише 29 квітня у телепрограмі “Время” повідомили про те, що “на Чорнобильській атомній електростанції сталася незначна аварія, внаслідок якої один з реакторів пошкоджено, але жертв немає, постраждалим надається допомога”.
Щобільше, 1 травня 1986 року радянська влада провела у Києві святковий парад, на який вивела тисячі мешканців, зокрема й дітей, аби продемонструвати, що на території СРСР нічого не сталось.
Аварія на ЧАЕС – одна з двох аварій атомної енергетики, оцінених як 7 (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Початкове реагування на надзвичайну ситуацію разом із подальшою дезактивацією навколишнього середовища, залучило понад 600 000 осіб і коштувало 18 мільярдів радянських карбованців — приблизно 68 мільярдів доларів США 2019 року (за курсом колишнього Держбанку СРСР), або приблизно 12 мільярдів доларів (за курсом Форекс) з поправкою на інфляцію.
До грудня 1986 року над ЧАЕС звели захисний бетонний саркофаг, який зменшив поширення радіоактивного забруднення. Однак ця захисна споруда мала прослужити лише 30 років і вимагала значного посилення на початку 2000-х років.
2017 року, “укриття” суттєво доповнили новою безпечною оболонкою Чорнобильської АЕС, яка була зведена навколо першого саркофагу. Цей більший непроникний корпус призначений для видалення як задавнілого саркофага, так і уламків реактора, утримуючи всередині радіоактивні матеріали. Очищення передбачається завершити до 2065 року.
2016 року, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, було створено найбільшу на теренах України, природоохоронну одиницю — Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
- 14 грудня, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 11 грудня. З початку доби відбулося 194 бойових зіткнення.
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації безпілотний авіаційний комплекс ТОККО українського виробництва.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що верифіковано викрадення щонайменше 19 500 українських дітей. Росія водночас заявляє про 700 тисяч українських дітей.
Президенти України та Франції – Емманюель Макрон і Володимир Зеленський – під час зустрічі з майбутнім лідером США Дональдом Трампом пояснювали йому необхідність підтримки України та тиску на Росію.
Президент Франції Емманюель Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.