ГУР розкрило склад російського дрона «Клин» з автонаведенням і швидкістю до 300 км/год
Джерело: ГУР
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило нові дані про баражуючий боєприпас “Клин”.
За даними ГУР, цей БпЛА розроблений і виготовлений компанією “Робоавіа”. Апарат має фюзеляж типу “дельта-крило”: довжина становить 1,6 метра, розмах крил – 1,9 метра. Як силову установку використовують безколекторний електродвигун Scorpion F-4225-500KV V2 китайського виробництва, який живиться від двох полегшених акумуляторів типу 6S Li-AFB.
Однією з ключових особливостей “Клина” є застосування технології машинного зору з функцією автоматичного захоплення цілі. Вона реалізована на базі комп’ютерного модуля Nvidia Jetson TX2 американського виробництва. Подібні рішення, за інформацією розвідки, раніше фіксували в інших російських безпілотниках – V2U, “Ланцет”, Zala, а також у російсько-іранських “Герань-2” серії MS.
Як польотний контролер у дроні використовується комерційна система Cube Orange австралійського виробництва. Навігацію забезпечує модуль Holybro F9P китайського виробництва з підтримкою режиму RTK (Real-Time Kinematic), що дозволяє підвищити точність позиціонування. Зв’язок здійснюється через радіомодем LoRa з модулем Ra-01H від китайського виробника Ai-Thinker.
У ГУР зазначають, що інші електронні плати безпілотника містять компоненти виробників зі США, Швейцарії, Тайваню та Південної Кореї.
Безпілотник може нести бойову частину вагою до 5 кілограмів – кумулятивну або фугасну. Серед конструктивних особливостей також виділяють розвинуте переднє керуюче оперення, яке дає змогу коригувати курс під час заходу на ціль на різних швидкостях і кутах атаки.
Заявлена противником максимальна швидкість дрона під час атаки становить до 300 кілометрів на годину.
Окремо вказано, що існують морська та сухопутна модифікації “Клина”. У морській версії система дистанційного підриву реалізована за допомогою радара, тоді як у сухопутній – із використанням лідара.
- Команда українських хакерів “Кібер Спротив”, співпрацюючи з міжнародною розвідувальною спільнотою InformNapalm, провела складну CYBINT-операцію. Під час неї вони здобули понад 100 Гб інформації та конфіденційних даних російського ТОВ “АЛЬБАТРОС”, зокрема тисячі сторінок внутрішньої документації, технічні характеристики та креслення різних типів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) “Альбатрос”.
У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 26 липня. Загалом від початку цієї доби відбулося 231 бойове зіткнення.
26 липня в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Одеси затонуло іноземне торговельне судно, котре російські війські війська атакували ракетами 19 липня.
Надвечір 26 липня російські війська вдарили по Нікополю, що на Дніпропетровщині. Внаслідок атаки постраждала дитина.
У Чернігові рятувальники завершили роботи з ліквідації наслідків російського удару 26 липня. Внаслідок чергової ворожої атаки у місті двоє загиблих.
У ніч на 26 липня Сили оборони України вдарили по низці військових і воєнно-економічних об’єктів Росії. Зокрема мовиться про ураження об’єкта “Чорноморнафтогаз” у Криму, ретранслятора управління ударними безпілотниками та низки інших важливих воєнних і воєнно-економічних цілей РФ.