У російському полоні перебувають 32 представники українських медіа – Мінкульт
Джерело: Мінкульт
Тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв повідомив, що станом на сьогодні в російському полоні перебувають 32 представники українських медіа.
Про це Ростислав Карандєєв розповів під час поїздки у Запорізьку область.
У межах поїздки т. в. о. міністра культури зустрівся з представниками місцевих медіа. Темою зустрічі стала підтримки регіональних медіа та повернення полонених медійників.
Під час зустрічі також порушили питання полонених журналістів. Відтак, Ростислав Карандєєв заявив, що, за даними міністерства, у полоні зараз перебувають 32 представники медіа. Він підкреслив, що наразі ведуться переговори щодо їхнього якнайшвидшого повернення.
“Відродження України починається з регіонів. Тому ми маємо вже зараз розпочати ці процеси, зокрема, залучаючи тих, хто транслюватиме це відродження, трактуватиме зміну і докладатиметься до формування критичного мислення у суспільства”, – зауважив в. о. міністра культури й інформаційної політики.
За його словами, Міністерство культури вже готує бюджетну декларацію на наступний рік, де буде акцент на фінансовій підтримці регіональних медіа, зокрема друкованих.
Т. в. о. міністра також прокоментував питання діяльності каналів телеграму та тіктоку. За його словами, наразі нараховано близько 350 ворожих телеграм-каналів, при цьому вже кілька десятків заблоковано.
- У російському полоні перебувають понад 25 українських журналістів. Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин закликав максимально залучати міжнародну спільноту до звільнення журналістів та підготовити компонент про відповідальність за злочини проти свободи слова у Міжнародному кримінальному суді.
- З початку повномасштабної війни за рік та сім місяців РФ скоїла 536 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.