ISW назвав стратегічну мету наступу росіян на Харківщині

Джерело: ISW

На думку аналітиків Інституту вивчення війни, наступом на Харківщині росіяни прагнуть досягнути одразу кілька цілей. Зокрема відтягнути українські сили з інших напрямків, просунутися до Харкова на відстань досягнення пострілів артилерії, створити “буферну зону” для захисту Бєлгорода й обмежити українські контрнаступальні операції в цьому регіоні.

Як йдеться у звіті, загарбники проводять відносно обмежені наступальні операції вздовж російсько-українського кордону на півночі Харківської області і продовжують досягати тактично значущих успіхів на ймовірно менш захищених ділянках.

При цьому, повідомлена чисельність російських підрозділів, які беруть участь в обмежених операціях, а також угруповання російських військ, розгорнуте вздовж кордону на північному сході України, свідчить про те, що окупанти не проводять широкомасштабну операцію з оточення або захоплення міста Харкова в даний час.

За оцінками ISW, російські наступальні операції на півночі Харківської області, ймовірно, мають на меті відволікти українські сили з інших ділянок фронту, дозволивши ворогу просунутися до міста Харкова на відстань досягнення пострілів артилерії.

Зазначається, що війська РФ підтримують темп своїх наступальних операцій вздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, поблизу Часового Яру та на захід від Авдіївки, і російське військове командування, ймовірно, сподівається, що операції на півночі Харківської області можуть змусити українське військове командування виділити сили і засоби для оборони на північ від Харкова, які в іншому випадку воно могло б спрямувати на оборону цих напрямків.

“Обмеженість російських наступальних операцій на півночі Харківської області свідчить про те, що відновлення американської допомоги у сфері безпеки не змінило розрахунків Путіна, або що він розпочав “харківську операцію” без переоцінки припущень щодо спроможностей України у світлі відновлення допомоги”, – йдеться в огляді.

Водночас загарбники переконані, що вони можуть здійснювати поступове повільне просування широкою смугою території на півночі і північному сході Харківської області протягом тривалого періоду часу, не досягаючи відносно швидких оперативно значущих успіхів, але таким чином, щоб поставити у невигідне становище будь-які майбутні українські контрнаступальні операції в цьому регіоні.

“Вкрай важливо, щоб українські сили якнайшвидше зруйнували будь-які такі російські розрахунки за допомогою як обмежених, так і широкомасштабних контрнаступальних операцій, які звільнять окуповану Росією територію, як тільки дозволять умови”, – зауважили аналітики.

При цьому напрямки російських наступальних операцій в районі кордону дозволяють припустити, що Росія, можливо, намагається створити “буферну зону” для захисту міста Бєлгород, про що нещодавно заявляли російські та українські офіційні особи.

У межах спецоперації СБУ вдалося пошкодити щонайменше два дороговартісних російські літаки радіолокаційного дозору А-50, свідчать розвіддані.

Заступник держсекретаря США з питань публічної дипломатії Даррен Бітті, котрий неодноразово демонстрував проросійські погляди, одружений із громадянкою Росії Юлією Кириловою, племінницею російського бізнесмена Сергія Чернікова, що має тісні зв’язки з Кремлем.

4 червня Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з главою Росії Володимиром Путіним, під час якої закликав Кремль зробити крок заради досягнення миру в Україні та наголосив на важливості діалогу й гуманітарних зусиль, зокрема щодо обміну полоненими.

Глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський зауважив, що сума підтримки, котру Варшава надала Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ, становить майже 5 мільярдів євро. Вирішальну частину підтримки надали у найкритичніший момент війни.

4 червня на засіданні у форматі “Рамштайн” партнери анонсували рекордну військову допомогу Україні. За словами глави українського оборонного відомства Рустема Умєрова, обсяги підтримки перевищать показники всіх попередніх років повномасштабної війни. Допомогу союзники сконцентрували на ППО, дронах, артилерії та інвестиціях в український ВПК.